Ігор Дмитришин: «Головний принцип мого життя: щоб цікаво було жити і працювати»

Негативне ставлення простих смертних до державних службовців усім зрозуміле. Якими епітетами їх тільки не обдаровують, з якими тільки тваринками не порівнюють. Проте… з кожного правила завжди є виняток і, коли такий знаходиться навіть у плеяді 4иновників, це – Ігор Ярославови4 Дмитришин – заступник на4альника управління у справах сім’ї, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації. Не вірите? Переконайтеся самі… Може, не такі ті 4орти й страшні)))

Як Ви отримали посаду заступника на4альника управління у справах сім’ї, молоді та спорту?

З 97-го року займаюся молодіжним громадським рухом, був 4леном громадської організації «Українська молодь в Христові», працював в центрі громадських молодіжних організацій Волині «Наша справа», є головою обласного осердку громадської організації ОУН і не є випадковою людиною у громадському русі. По-друге, є певний досвід політи4ної роботи: був головою луцької районної організації «Українська народна партія», у 2006-му році о4олював вибор4ий штаб. О4евидно, це зіграло важливу роль при призна4енні мене на посаду. Стосовно освіти… освіт дійсно багато. Закін4ив меди4не у4илище,  Луцький державний національний університет, Івано-франківську богословську академію і якраз, у 2010 році закін4ую Академію державного управління при Президенті України. На ре4і треба дивитися зі всіх сторін, не бути обмеженим. Цьому якраз сприяє робота і в молодіжних громадських організаціях, і на посаді в управлінні сім’ї молоді та спорту. Ніхто не обмежує якоюсь певною роботою, є досить широке поле діяльності, велика перспектива для розвитку, можна впроваджувати нові методи роботи, або проводити якісь цікаві заходи. Тому освіта мені дуже допомагає.

Нам відомо, що окрім відповідальної роботи, Ви також займаєтесь активною громадською діяльністю. Як Ви поєднуєте цю роботу? 4и вдається виділяти 4ас ще й на сім’ю?

Вдається, зви4айно! Громадською діяльністю більше займався до роботи на цій посаді. Зараз я є депутатом Луцької районної ради і знаходжу сили на цю роботу. Але державна служба займає дуже багато 4асу, по4инаю4и зранку й до ве4ора треба постійно бути на місці, проводити заходити. Є досить багато заходів, які проводяться по суботах і неділях, тому громадській діяльності приділяється трохи менше уваги. 4ас на рідних та близьких вдається знаходити, адже сімейні цінності – це головне в житті.

4и подобається Вам робота держслужбовця? Які є позитивні та негативні сторони цієї професії?

Державна робота 4имось нагадує військову службу: куди сказали, туди й пішов. І роботу потрібно виконувати 4ітко, фахово і швидко. Є досить жорстка дисципліна, ми доповідаємо і заступнику, і голові Облдержадміністрації, робимо документи, за їхнім підписом і на секретаріат Президента України і на Міністерство сім’ї, молоді і спорту. І, ті питання, які ми вирішуємо є досить серйозними, тому ми не маємо права на помилку. Наприклад, у програмі «Зігрій любов’ю дитину», де вру4аються клю4і від квартир, уже дві4і в 2009 році Президент особисто відкривав ці будинки. Існує також безпосередня доти4ність до людей, якими ми займаємось (ми відповідаємо за дітей, яких оздоровляємо, за їхній відпо4инок, стан здоров’я та інші оргмоменти). Робота – важка та відповідальна! Негативом є те, що мусиш бути постійно на місці.

Управління у справах сім’ї, молоді та спорту реалізовує та підтримує 4имало проектів молодіжних громадських організацій. Якими пріоритетами Ви послуговуєтеся при виборі проекта-переможця?

Є пріоритети, розроблені Міністерством сім’ї, молоді та спорту, якими регулюється молодіжна політика, взагалі. Кожного року вони змінюються і корегуються. Перед тим, як приступити до роботи конкурсної комісії, ми затвердили такі пріоритети: національно-патріоти4не виховання, пропаганда здорового способу життя, молодіжне працевлаштування, також розробляємо нові напрямки. У нас цього року, порівняно з минулим, трохи менше коштів, але є досить цікаві проекти. Конкурсна комісія приймає рішення відповідно до важливості, до того, як виписано документи, як складений бюджет, як складений кошторис. новим пріоритетним напрямком цього року є підтримка органів студентського самоврядування. Одним із важливих 4инників, які впливають на наше рішення є регіональна приналежність: проект повинен реалізовуватися не лише у місті Луцьку і реалізовувалися не лише луцькими громадськими організаціями. Ми намагаємося враховувати всі позитивні моменти проектів і, думаю, що громадські організації повинні бути задоволеними.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про якийсь із цих напрямків.

У 2007-му році ми з колегами розробили програму національно-патріоти4ного виховання, яку було затверджено Обларадою і такі програми були прийняті у всіх районах і містах нашої області. Ми вважаємо, що національно-патріоти4не виховання молоді має досить важливе зна4ення. Цьогорі4 маємо 100-4я від дня народження Степана Бандери, було випущено диски «Ціна свободи», було роздано плакати та буклети. Завжди намагаємось на це питання акцентувати велику увагу, в тому 4ислі й органів влади, тому що молода людина, яка є патріотом – буде приносити користь державі, виховає своїх дітей і сім’ю згідно своєї позиції. Я вважаю себе українським націоналістом і, думаю, що це є позитивом у моїй роботі. Кожна людина, яка працює на державній службі, щонайменше повинна бути патріотом.

Незабаром відбудуться вибори міського голови . 4и не плануєте Ви висувати свою кандидатуру на цю посаду?

Вважаю, що я – ще надто молодий і не дозрів до цієї посади. (сміється!!!) Треба розуміти, що такі посади, як міський голова,  голова обласної ради та адміністрації є дуже відповідальними і треба мати певні знання та вміння, аби працювати на цих посадах. Існує багато економі4них питань, в яких треба розбиратися, а я – не економіст. Займаю4и посаду міського голови треба вирішувати багато повсякденних ре4ей, треба бути серйозним господарником і розумітися на промисловості. Є багато проблем, які потребують миттєвої реакції, тому на цій посаді повинен бути фахівець. І якщо людина мого віку займає посаду міського голови, то я їй можу лише поспів4увати. Щодо майбутнього…не знаю… Головний принцип мого життя: щоб цікаво було жити і працювати. По-перше, необхідно розумітися на тому, 4им займаєшся, бути компетентним працівником, а по-друге, це повинно приносити якесь задоволення.

Тобто Ви натякаєте на те, що робота міського голови – НЕЦІКАВА?

Ну, в крайньому разі, для мене ні! У найближчі 10 років я нею цікавитися то4но не буду.

Ваша юнність припала на 4аси панування Великої Радянської Імперії. Пройшов 4ас і устрій кардинально змінився. 4и вплинуло це на молодих людей і яким 4ином?

О4евидно, що вплинуло на їхню свідомість. Тішуся за теперішню молодь, за те, що вони можуть вільно говорити, вільно думати. Ми їм вже не можемо пояснити як це боятися сказати правду, коли батьки казали: «це я тобі кажу, але в школі цього казати не можна!». Тому зараз в країні є демократія, молодь більш вільна і розкута, вона живе у вільній Україні і практи4но не знає тієї системи радянської. Але, на жаль, ми ще не можемо до кінця з тієї радянської дійсності перелаштуватися на те, що ми є вільні і незалежні. Оце є проблемою нашої політи4ної еліти – потрібно працювати не на себе, а працювати в на державу в першу 4ергу, і лише тоді буде якийсь позитивний результат. Цей шлях уже пройшли країни Прибалтики, Польща і, думаю, що рано 4и пізно ми також станемо краще жити.

Спостерігаю4и за поведінкою су4асної молоді, можна зробити невтішний висновок, що для цієї категорії людей найвавжливішим життєвим пріоритетом стало втамування своїх матеріальних та тілесних потреб. Як би Ви прокоментували таку тезу?

Люди завжди кажуть: “а у наш 4ас молодь була краща!!!”. Конфлікт поколінь існував завжди. Насправді, маємо нормальну молодь, яка намагається жити духовним життям. Молодь є різна: гірша і краща. На жаль, змінилася не сама молодь, а – світ. Він став більш матеріальним, ніж раніше, процвітає культ грошей, насильства, сексу і вседозволеності, який лине на нас з екранів телевізорів та засобів масової комунікації. Можна сказати, що ми перейняли західний стиль життя, масову культуру і лібералізм. Це є проблемою. На жаль, тільки це перейняли, а того рівня економічного достатку й добробуту, який є  на Заході – в нас немає. Ми, як влада та представники громадських організацій повинні трошки виховувати, скеровувати молодь, формувати їхню думку та позицію.

4и має, на Вашу думку, молода активна людина можливість реалізувати свій потенціал у су4асному суспільстві?

Зви4айно! Якщо молода людина має бажання, то вона може себе реалізувати. У нас є всі можливості, можливо, не такі, як в країнах Західної Європи, але все ж. По-перше: це громадські організації, можна знайти собі цікаве заняття і цікаво провести дозвілля. По-друге: є можливість знайти достойну роботу, зви4айно, це важко – ні4ого не приходить відразу, але поступово, з віком, коли людина попрацює 5-10 років, то може розраховувати на керівну посаду. Проблемою є те, що молодь хо4е все й одразу: мати хорошу роботу, хорошу зарплату. Але можу сказати зі свого досвіду, що так не буває,ж бо треба трошки попрацювати, постаратися, зарекомендувати себе і зрозуміти, що все приходить з 4асом. Зви4айно, є певні проблеми в державі – фінансова криза, безробіття, в тому 4ислі й серед молодих людей, але я думаю, що це все неві4не і скоро мине.

Як відобразилася криза на житті молоді?

Важко сказати, як відбилася. Мабуть, криза панує в головах. (сміється!) Треба відмітити, що є безробіття в нашій державі, закриваються робо4і місця, але, на мій погляд, немає вже такої аж надто страшної кризи, яка була в середині 90-х років, коли було велике безробіття, коли по пів року і довше затримувалися заробітні плати, коли були дуже великі проблеми в бюджетних установах. Але, не зважаю4и на це, молодіжний громадський рух тоді якось динамі4ніше розвивався. Здавалося би парадокс! Зараз є для цього всі можливості, але натомість маємо не зовсім гарний розвиток громадського руху. Проблема полягає в тому, що на піку тієї економі4ної активності, яка була в нас до фінансової кризи, дуже багато молодих перспективних людей втягував, як губка, бізнес. Тобто, там можна було більше заробити – краще жити.

Зю Побережнюк

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!