Інтерв’ю з директором ЛПК Бойчуком Петром Микитовичем

Недавно Луцькому педагогічному коледжу виповнилось 70 років. В історії коледжу було чимало сторінок та проведеної роботи. Про досягнення та проблеми навчального закладу розповів директор ЛПК БОЙЧУК Петро Микитович.

Петро Микитович, розкажіть про свій колектив та ваше ставлення до студентів.

По-перше хочеться сказати, що 19 грудня ми відсвяткували 70 років і є раді з проведеної роботи. Зараз у нас  навчається 1 500 студентів. Головне для нас – це студент та його доля. У нас, навіть, є кредо – все для студентів! Зараз зі студентами працює більше 200 викладачів.

Поряд з викладачами професіоналами працюють молоді та перспективні, таким чином, поєднуються досвід та молодість. Але зараз надається перевага молодим викладачам тому, що це майбутнє нашого навчального закладу.

Вони закінчили вищі навчальні заклади з відзнакою і зараз стають аспірантами і захищатимуть кандидатські та докторські десертації.

Чим ви відрізняєтесь від інших навчальних закладів?

Наш заклад пішов вперед – ми унікальний навчальний заклад тому, що сьогодні навчання студентів у коледжі здійснюється за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста та бакалавра. Випускники загальноосвітніх шкіл області та регіону здобувають кваліфікацію вчителя початкової школи, музики, фізичної культури, вихователя та музичного керівника дошкільного закладу.

Враховуючи те, що на сучасному етапі на Волині зростає потреба у забезпеченні дефектологічного супроводу дітей з ураженим слуховим аналізатором під час інтеграції їх в масові школи, міським та районним відділам освіти необхідні спеціалісти для навчання за місцем проживання дітей із вадами слуху, з вересня 2008 року Луцький педагогічний коледж здійснює підготовку сурдопедагогів та сурдоперекладачів.

У Луцькому педагогічному коледжі не лише цікаво навчатися – студенти та викладачі мають унікальні можливості проявити і реалізувати свої творчі здібності. Навчальний заклад славиться численними художніми колективами, які дають змогу студентам та викладачам розвивати свій творчий потенціал.

Зокрема: жіноча хорова капела – лауреат Всеукраїнського конкурсу імені М. Леонтовича (м. Київ), володар Гран-прі хорового конкурсу імені Лесі Українки (м. Луцьк); народний художній колектив «Троїсті музики» – лауреат всеукраїнських та обласних студентських мистецьких фестивалів; чоловічий гурт «Козаченьки» – лауреат міжнародного та всеукраїнських конкурсів і фестивалів козацького мистецтва.

Петро Микитович, розкажіть про роботу зі студентами.

Студентське самоврядування розвинене, тобто є студрада. Ми дали їм окремий кабінет, апаратуру, комп’ютер. Студрада стала допомогою в роботі директора. Звичайно, умови, що ставить рада я зобов’язаний виконати. Чи є бажання, чи не має – я зобовязаний це зробити.

На сьогодні є технологія відкритого мікрофона. Згідно неї директор звітує перед студрадою за виконану роботу.

У закладі створено оптимальні умови для праці, навчання та соціального захисту студентського та педагогічного колективу. Інтенсивно відбувається інформатизація навчально-виховного процесу. Зокрема, функціонує електронна бібліотека, 4 комп’ютерні класи. Навчальні аудиторії забезпечені сучасною комп’ютерною технікою, мультимедійними засобами навчання. Активно впроваджуються у навчальний процес інформаційно-комунікаційні технології за Міжнародними експериментальними програмами «Intel®. Навчання для майбутнього», «Microsoft. Партнерство в освіті».

Чи є проблеми в роботі колективу ЛПК, чи є труднощі в керуванні?

Все питання в дисципліні. Усе повинно починатися з дисципліни. Ми вимагаємо її один від одного і тому зараз в нас немає конфліктів та порушень. Є дисципліна директора, студента, викладача, технічного працівника, тому в колективі де є працює кілька сотень працівників є дуже важливим саме дотримання дисципліни.

Зараз, і завдяки дисципліні теж, у нас багато студентів закінчує диплом з відзнакою.

У вас в кабінеті висить портрет Тараса Шевченка, чому не Президента?

Шевченко це той пророк який зробив нашу державу. Це та людина, яка боролась за Україну. Людина на основі життєвого досвіду якої живе багато поколінь і яка стала прикладом для наслідування.

Чого, на вашу думку, нашій освіті не вистачає?

Ми багато років говоримо про Болонський процес, але крім говоріння – мало що зроблено. Хотілося б, щоб це питання зрушило з мертвої точки. Вважаю, що це питання повинно найближчим часом вирішитися.

На завершення нашої розмови БОЙЧУК Петро Микитович сказав: “Сьогоднішній студент це розумна і перспективна молода людина, яка працює на майбутнє. Я дякую долі за таку ефективну та хорошу співпрацю зі студентами та колективом ЛПК учасником якої я є.”

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!