«Хлопці ми позитивні», – Вадим Красноокий, лідер гурту Mad Heads

Луцьк став третім містом, до якого завітали хлопці з «Mad Heads XL» в рамках їхнього нового «Позитивтуру». Приймав гурт 12 червня пивний клуб «Майдан». Лідер популярного музичного колективу Вадим Красноокий розповів «ВН» про власну творчість, музичну зрілість, футбольних хуліганів та враження від Луцька.

- Чим ваш новий концертний тур відрізнятиметься від інших?

- «Позитивтур» отримав таку назву тому, що хлопці ми позитивні, відтак і музика у нас іншою бути не може. З новою концертною програмою ми хочемо спробувати дістатися до невеличких міст та містечок, куди нечасто приїздять артисти. Маємо намір привезти свою музику туди, де взагалі рідко бувають якісь концерти. Хочеться поділитись гарним настроєм та позитивними емоціями. А принагідно плануємо заїжджати і до більших міст, таких як Луцьк.

- Що пов’язує ваш гурт зі столицею Волині?

- Це одне з наших улюблених міст, де ми бували частіше, ніж в інших. Тут у нас траплялося чимало концертів. Тільки минулого року мали в Луцьку три виступи. Тому вражень від міста маємо багато, доводилось гуляти луцькими вуличками. А от без концертів приїхати до Луцька поки не було приводу. Це велика розкіш, якщо є можливість кудись просто помандрувати без концерту. Хоча нам подобається так, як є.

- Які маєте плани на літо? На море збираєтесь, як співаєте у своїй пісні?

- Літо – достатньо концертний період, тому що проводяться різні фестивалі. Хоча зараз їх трошки менше у зв’язку з непростою економічною ситуацією. Хоча звертаються, запрошують, тому будемо влітку трохи гастролювати.

- В чому суть вашого проекту «УкраїнSKA»? Невже український фольк є настільки близьким до музики, яка виникла свого часу на Ямайці?

- Цю спорідненість я помітив дуже давно. Як не дивно, але зв’язок таки є, хоча я не можу цього пояснити. Чомусь україномовні тексти прекрасно лягають на ритмічну регійну основу, так само вдало поєднується мелодика.

Коли я почав писати тексти українською мовою, в нашій творчості з’явилось реггі як один з елементів музики, чого раніше не було. А ска – це не зовсім реггі, це музика більш швидка, весела, бадьора. Це те, з чого виникло реггі, коли одного року на Ямайці було дуже спекотно, і музиканти почали грати всю свою музику вдвічі повільніше.

В Україні, на щастя, не настільки спекотно. Тим не менш ритмічна основа ска близька до українських народних ритмів. Перші подібні поєднання ми зробили в якості експерименту і просто для власної розваги. Наша версія народної пісні «Смерека» стала першим кроком. Це був творчий експеримент, до якого ми абсолютно несерйозно ставилися. Але результат сподобався, і ми почали виконувати пісню на концертах, побачивши, що це імпонує людям. Згодом зробили ще декілька таких пісень.

А потім нам захотілося зробити багато в цьому напрямку. І от нарешті ми дозріли до того, аби зробити окремий проект – це буде альбом, який ми зараз записуємо. В ньому будуть тільки народні пісні, щоправда вони не всі покладені на ритми ска і реггі. Там є багато інших музичних впливів – все те, що в принципі характерно для нашої музики. Це і панк-рок і рок-н-рол в широкому розумінні, і деякі баладні речі. Одну пісню ми зробили навіть у фанкових ритмах. Дуже тішить те, як ми це зробили, оскільки пісня відома, а прочиталася вона якось абсолютно інакше.

- Музика ска не надто популярна в Україні, а відомих гуртів, які її виконують можна порахувати на пальцях. Втім, і пальців може бути забагато…

- Якщо бути щирим, то в Україні мало будь-якої музики. У нас слабо розвинена рок-культура в усіх її підрозділах – субкультурах. Ска так само не є чимось поширеним, як і рокабілі, яке ми раніше виконували, як і будь-який роковий напрямок. Звісно, є прихильники, які люблять таку музику, є ті, хто її грає, але в основному це андеграунд. Популярним є тільки мейнстрім, однак дуже вузький його сегмент, і за умови якщо це добре розкручено на телебаченні.

- Для кого граєте свою музику?

- Нині для того, щоб займатися в Україні музикою професійно, потрібно обов’язково бути популярним. Відповідно треба вміти знаходити спільну мову з широкими верствами слухачів. Тому ми десь і спрощуємо нашу музику, щоб вона була зрозумілішою для ширшого кола людей. Хочеться людям донести якісь ідеї – в плані музичному, і в плані текстів. Тому однозначно назвати якусь вікову чи соціальну категорію не можу. Звичайно, наша творчість є зрозумілішою молоді, яка більше цікавиться музикою. І насамперед молоді міській. А загалом на наші концерти ходять як юні, так і ті, кому за тридцять, але які свого часу виросли на рок-музиці.

- У вашій творчості немає пісень про футбол, хоча вважається, що ска здебільшого слухають футбольні хулігани. Це реальність чи черговий стереотип?

- Я не знаю, наскільки цей стереотип правильний в Україні, хоча історично це так, бо музика ска народжувалась у Британії, де футбол є повальним захопленням більшості молодих людей. Справа в тому, що ми не є чистою ска-групою, яка дотримується всіх традицій. Я пишу пісні, які йдуть від мого серця. І не намагаюсь скопіювати стиль, як це робив, коли ми грали рокабілі. Зараз я доросліший як музикант, і мені цікавіше робити щось своє. Ми використовуємо елементи стилю, які нам подобаються, змішуючи зі своїми ідеями.

А до футболу я небайдужий, як і більшість чоловіків. Але ця гра не є для мене таким захопленням, яке б я хотів оспівувати. Хоча одну пісню про футбол ми таки виконували, але це була не наша композиція. Ця пісня робилася для української збірної, коли та їхала на Чемпіонат світу, і разом з нами її співала ще купа виконавців. Але згодом ми зробили свій варіант, і на ура виконували її на концертах. Загалом вважаю, що пісень про футбол не вистачає як у нас, так і в усіх українських музикантів, такого собі єднання музичної і футбольної культур.

- Останнім часом ви продукуєте дуже багато хітових пісень. Це музична зрілість чи хтось допомагає?

- Мене самого це і радує, і дивує водночас. В останньому альбомі більше половини пісень стали синглами в тому сенсі, що на ці пісні ми знімаємо кліпи, їх залюбки беруть у ротацію радіостанції. Як правило, якщо в альбомі дві-три такі пісні є, то це вважається успіхом у шоу-бізнесі. А у нас в останньому альбомі 14 пісень, і вже більше половини живуть своїм повним життям. Власне, це і дало нам можливість на якийсь час відкласти підготовку нового альбому, а присвятити час народним пісням.

- Чи можна знайти учасників вашого гурту у соціальних мережах?

- Звісно, музиканти мають сторінки у популярних соціалках, але я особисто ніде надовго не зависаю. Мені просто не вистачає на це часу. Дивлячись зі сторони на людей, які купу часу проводять в Інтернеті, часто без потреби, я розумію, що це мені непотрібно. Воно засмоктує, і потім ти не встигатимеш робите те, що тобі цікавіше.

Волинські новини

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!