Інтернет-путівник семикласника

Комп’ютерну гру «3D-Володимир» створив семикласник володимир-волинської міської школи №2 Зінкевич Влад (на фото), котрий ще не вивчав на уроках навіть основ інформатики

Рідко зустрінеш тепер людину, котра хоч раз у житті не грала у комп’ютерні ігри. Заперечувати і не сприймати комп’ютерні ігри вже не можна, адже від надбань технічного прогресу людство не відмовиться. Інша справа, що варто чергувати час, проведений за комп’ютером зі спортом та іншими життєво необхідними речами. Останнім часом популярності набирають розвиваючі комп’ютерні ігри, де зустрінеш, наприклад, тамплієрів і хрестоносців або поблукаєш вулицями американського міста.

А чому б не помандрувати у віртуальному Володимирі-Волинському, де стільки цікавого? – запитав себе семикласник другої міської школи Влад Зінкевич. І почав «скачувати» з Інтернету підручники і програми, бо інформатику школярі починають вивчати із дев’ятого класу. Хлопчина, котрий, крім комп’ютерного хобі, встигає відмінно вчитись, у складі команди «Нью-Реверс» брати участь в іграх клубу КВК, погодився відповісти на кілька запитань.

Беручись за цю справу, вже мав конкретну ціль?

Першою була ідея створити тримірний путівник по місту або туристичний сайт для туристів. Мав на меті якомога реальніше відтворити рідну місцевість, своє місто, щоб про нього дізнались більше людей, щоб їм захотілось його побачити. Потім подумав про сюжет із завданнями, наприклад, щоб щось відшукувати.

Де саме розгортаються віртуальні події?

Для початку взяв центр міста – монумент Слави, площу й будівлі, що її оточують, – готель, житловий будинок з магазином ВОПАК, костел, будиночок ЗАГСу. Тут і можна «пройтись». Щоб скомпонувати тримірне зображення п’яти будинків і щоб воно якнайбільш відповідало дійсності, зробив 210 фотознімків у різних ракурсах. Потім складав їх моделі, склеюючи у різних програмах, й імпортував у гру.

І усе це зробив самостійно, без сторонньої допомоги? Коли гра завантажується, я бачила напис: «Редактор Інна Зінкевич».

Завдяки Інтернету спілкуюсь з людьми, які мають подібні інтереси. Наприклад, є група львівських студентів, які вивчають комп’ютерні технології, вони розробили подібну гру «GTA-Львів».

За їхньою порадою проводив опитування у соціальних мережах – у «контакті», «фейсбуку», щоб дізнатись, де б люди хотіли побувати. Виявилось, одних цікавить побут жителів міста, інших церкви.

Сестра Інна вносила корективи у текст і дизайн. Можу сказати, що моїми спонсорами є магазин «Техніка», будівельна компанія «КРОТ Сервіс».

При запуску гри звучить: «Ми – Володимира діти»…

Так, у виконанні учасниць студії «Лодомир» центру позашкільної освіти. Використав і пісню «Це наше» київського гурту D.Lemma. Звичайно, ролик ще буде змінюватись, але на іноземні пісні у мене категоричне табу.

Гра уже повністю закінчена? Чи доступна вона кожному комп’ютерному користувачу?

Остання, повна версія, буде готова у наступному році. Для цього хочу зібрати креативну команду програмістів. Планую крайніми точками взяти вулицю Поштову, каплицю волинських святих, автостанцію, можливо, магазин «Райдуга». Є ідея і про військове містечко. Хочеться зацікавити юзерів не так місцевістю, як сюжетною лінією. У другій демонстраційній версії можна буде подорожувати по місту автомобілем. Гра буде поширюватись безплатно, можливо, як путівник. Її можна скачати за 27 хвилин на сайті volodymyr.ho.uа.

Ірина НАДЮКОВА

“Волинь” – незалежна громадсько-політична газета

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!