Яніна Шпа4инська: «Я люблю Zapasku і 4е4е однаково, так як і всі матері»

Фестиваль «Фортмісія-2010» зробив для мене велике відкриття – гурт «Zapaska». Під впливом магі4них звуків, що долинали з малої сцени фесту, я не могла зрушити з місця і заворожено, а, можливо, й за4акловано дослухалася до кожного слова та кожної нотки колективу. Все якось гармонійно та незви4но сплелося в одну суцільну картину: звуки, тексти та харизма музикантів. «Це – щось особливе» – крутилося в голові. І відтоді вже місяць «сиджу» на Запасці. Тому було надзви4айно приємно зустрітися з музикантами ще раз у тіснішій компанії, на андеграудній ве4ірці у Львові і задати свої каверзні питання солістці гуртів «Zapaska» і «4е4е» – Яніні Шпа4инській.

Насамперед поцікавлюся Вашим гуртом «4е4е». Судя4и з назви гурту, Ви автомати4но звузили свою слухацьку аудиторію: жителі міст 4ернівців, 4еркас, 4ервонограда і 4ернігова. Як же ж інші мешканці України? :)

Також це – жителі рі4ок 4еремош…

…4ерногузка … :)

(сміється!) і багато інших. Ми обмежили свідомо, не хотіли бути занадто популярними!

Ви – матір двох дітей: «4е4е» і «Запаски». Кого із своїх малят Ви любите більше?

Я люблю їх однаково, так як і всі матері. Моя мама – дуже справедлива, маю4и двох доньок (в Яніни є старша сестра – авт.), вона намагалася нас виховувати так, щоб нікого не обділити своєю любов’ю. Просто 4е4е – це доросла дитина, в неї є ще п’ять душ крім моєї 4астинки і, відповідно, це  – велика відповідальність. А Запаска – менш слухняна дитина.

4и актуально в 4ас технологі4ного прогресу та безкоштовних інтернет-ска4увань записувати альбоми і розповсюджувати їх на дисках?

Ми думали над цим. Перед нами стоїть постійна дилема: треба – не треба. Але як показує практика, все-таки є слуха4і, яким цікаво отримати диск, тому їх розповсюдження перетворилося на поширення сувенірної продукції. Це все ж якась ві4на пам’ять, а люди дуже прив’язані до матеріального. Коли є там якась платіво4ка та ще й підписана, то це приємно. І тому ми не робимо великих тиражів дисків, най4астіше – це мінімалісти4ні розміри: кілька десятків на певні фестивалі або виступи. Ми їх веземо і розповсюджуємо безкоштовно або іноді продаємо, аби відбити собівартість… Так що, в принципі, як сувенір, як рі4 на згадку – вони актуальні. О4евидно, що більшість просунутої молоді ска4ує музику з Інтернету.

Щойно Ви згадали про фестивалі. 4им вони є для молодих музикантів, що повинні давати в ідеалі і що дають насправді?

Ну, по-перше, фестиваль – це можливість дати себе по4ути максимальній кількості людей, за рахунок того, що на захід з’їжджається багато фестивальників, аби послухати хед-лайнера і зрештою, вони відкривають для себе нові колективи, про які раніше ні4ого не 4ули, наприклад, про мій гурт і я, відповідно, отримую свого слуха4а. Багато людей дізналися про нас на «Фортмісії» і у нас уже є привід поїхати до Львова, бо там на нас 4екатимуть. В ідеалі вони мають приносити якісь гонорари. А також такі штуки, як знайомства з іншими музикантами, досвід, яким вони діляться між собою на афтерпарті. Це – тусовка, своєрідний обмін…

Ну, це й на4ебто ще й старт для 4огось нового…

Можна й так сказати, якщо успішно відіграли, якщо фест успішний… не можна вважати фести 4имось кардинальним. Наприклад, немає таких фестивалів, які дають якісь поштовхи, де вистрілюють групи, тобто не існує якогось «феста-супермена», в якому б усі хотіли взяти у4асть, засвітитися… Є просто окремі хороші класні фести, в яких брати у4асть і приємно, і корисно.

Як Ви вважаєте, яке майбутнє в живої музики, зважаю4и на розвиток електроніки?

Ну, насправді ці процеси – неоднобі4ні. Я знаю багатьох діджеїв, які прагнуть використовувати живі інструменти в своїх сетах, знаходити якісь оригінальні, «свої» звуки. Але живі інструменти ніколи не втратять своєї актуальності. Все може змінитись, можливо, жива музика перестане бути популярною для молоді в своєму 4истому вигляді. Насправді, я думаю, що поєднання різних засобів електроніки і живої музики створює на даний 4ас оптимальний звук. Зараз багато різних проектів, де використовують акустику і всякі електронні прибамбаси.

Наразі на телеба4енні з’являється багато нових проектів а-ля «Фабрики зірок», «Х-фактора», «Україна має талант» і т.п. Наскільки об’єктивними є ці конкурси і 4и насправді їм під силу відкрити нові таланти?

Звісно, для широких мас можуть відкритися певні таланти, як в шоу «Україна має талант», де дів4ина, яка малює піском, здобула велику популярність. Але, насправді, жодний конкурс не може бути об’єктивним. Можливо, вони потрібні у4асникам для розуміння свого рівня. А ще подібні проекти дають можливість людям потрапити в телевізор. Велика 4астка українців – це, все ж таки, люди телеба4ення, а не Інтернету, хо4а просунута молодь сидить в неті. І, в принципі, не варто недооцінювати ці конкурси, але й покладати великих сподівань на них теж не треба. Ми ходили з Пашою (4оловік Яніни, у4асник гурту «Zapaska» – Павло Не4итайлоавт.) на «Х-фактор», думали, що якийсь досвід здобудемо, дійшли до кастингу і на його рівні зрозуміли, що це не для нас. Знайшлося потім декілька людей, які там працювали і написали, що ми їм сподобалися. І ще прикольно було подивитись як це все зсередини виглядає.

Що Ви можете побажати 4ита4ам нашого видання?

Обов’язково діліться інформацією про всілякі квартирники та інші культурні заходи. Щоб у Вас було якомога більше руху на Волині! І ми туди скоро приїдемо, ми ще ніколи не були в Луцьку. І… всім успіхів!

Фото із заходу можна перглянути тут.

Зю Побережнюк

  1. бу коментує:

    Запаска в Луцьку ще не була, але 4е4е тішили вже нас в Кораблику! Та, звісно, хочемо ЩЕ!!!!

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!