«Баби на час, Forever only Rock’n’Roll» (Брати Гадюкіни)

Для когось їхня поява у Ківерцях стала ковтком чистого повітря, знаком, що й рідне місто не стоїть на місці, стимулом до самовдосконалення і прикладом реалізації своїх давніх мрій. Знайдуться й охочі покритикувати цих молодиків за нестримний і незвичний галас, яким вони наповнюють тихий райцентр. Мова йтиме про молодий та перспективний ківерцівський рок-гурт «Апокриф»! Зустріч відбулася під час репетиції.

ПЕРСОНАЛІЇ

Отже, гурт «Апокриф» заснований 5 серпня 2009 року чотирма простими ківерцівськими хлопцями. Знайомтесь, Сергій МАХНЮК – вокал, ритм-гітара гурту. Працюючи в комп’ютерному сервісі у Луцьку, зізнається, що все, чим займався, займається і займатиметься, не затьмарить головного сенсу в житті – музики!

Ігор МІЩУК – барабанщик-держслужбовець. Працює у місцевому пенсійному фонді. Хобі, як ви розумієте, музика. Улюблена фраза: «Ніхто не любить піаністів, всі люблять барабанщиків».

Олександр ІВАНИНА – бас-гітарист. Навчається на шостому курсі спеціальності «Екологія». Окрім музики займається тим, що бореться з неробством, вивчаючи польську мову.

Богдан МОРКОЧАНЬ – соло-гітарист, бек-вокаліст. Я б назвала його ще й духовним лідером гурту, адже, прийшовши останнім в колектив, підганяв, а іноді й заставляв хлопців частіше репетирувати. Що з цього вийшло, ми знаємо.

АПОКРИФ? НІ, НЕ ЧУЛИ!

З назвою свого гурту хлопці визначилися напередодні першого виступу у міському парку на минулорічному Дні молоді. Думалося довго, та найбільше сподобалася ідея Сергія Махнюка – Апокриф (твори ранньохристиянської літератури, які не увійшли в біблійний канон) – незвично, ніби й просто, але не банально. Запевняємо, що до жодного з відомих та невідомих культів учасники колективу відношення не мають, хоча після прослуховування їхніх виступів у стилі Trash&Heavy Metal, й бачачи реакцію фанатів, може скластися хибна думка.

Щодо репертуару, то: Всі розпочинають з переспіву пісень інших гуртів, аби навчитися грати – говорить Ігор Міщук, – Я взагалі вперше палички взяв до рук, коли ми зібрали гурт. Зрозуміло, що вчилися на кавер-версіях відомих пісень. Згодом, помаленьку Сергій Махнюк діставав свої напрацювання, і ми починали грати свою музику.

Сергій і тепер відповідає за текст (більшість українською мовою) і ритмову частину пісень, мелодійна частина і соло – це заслуга Богдана Моркочаня.

Щодо власних пріоритетів у музиці, то хлопці, як справжні музиканти, кажуть, що зачепити може будь-який стиль, головне – це суть, смисл з яким подається цей твір для слухача.

ПЕРШИЙ ВИСТУП

Аби заявити про себе, як про серйозний проект, Апокрифу знадобилося півтора року репетицій та хороші лояльні люди при владі. Де ж шукати підтримку музикантам, як не в районному Будинку культури? Соло-гітарист Богдан мав домовитися про перший виступ гурту на Дні Молоді. Прийшовши на «прослуховування», хлопці отримали стверджувальну відповідь та ще й запрошення взяти участь в культурно-мистецькому заході “Форпост”.

Те, що відбувалося на сцені та під нею, деякі читачі можуть і пам’ятати. На виступ з’їхалося чимало друзів, знайомих, тих, що знали про існування гурту і особисто хотіли побачити, на що вони здатні. Неформальна молодь признала Апокриф, напевне, як і жителі міста, адже не було жодних  несхвальних вигуків. Спокійно, без ексцесів, рок-гурт виступив і на Дні Незалежності.

ДОЛАЮТЬ СТЕРЕОТИПИ

 Яка ж думка складеться у пересічного ківерчанина про осіб, які грають таку музику? Неодмінно вони курять, як мінімум п’ють до, під час і після концерту, ну, і про наркотики не забудьте! А от і ні.

-          Двоє з нас спиртного взагалі не вживають, один майже не п’є, а я не питиму з вівторка, -  посміхаючись каже Ігор, – Ми граємо музику старішого формату, але самі по собі ми сучасні люди.

Сашко Іванина доповнює:

-    Це лише стереотип. Нам і не хочеться копіювати старі групи. Зараз не той час. Курити, пити – це не модно! Я думаю, те, що ми не живемо старими принципами й виділяє нас з поміж інших. Є гурти, які шукають славу шляхом найменшого опору, виокремлюються лише завдяки своїй бунтарській поведінці, ми не такі.».

ФІЛОСОФІЯ ГУРТУ

 Головним філософом гурту виступає Сергій, оскільки є автором пісень. Самі хлопці часом не розуміють, який зміст, думку, філософію він вкладає у текст. Але у тому й родзинка. Кожен слухач має свою власну філософію, на кожного пісня матиме свій вплив, своє смислове навантаження.

 Віртуальне життя
Я готовий розпочати вічну ГРУ,
у ній я – лідер, у ній я – Бог.
Людські життя у в’язниці залишу,
хай вони вічно там горять.
Для вас у мене правила такі:
сильніші вверх, слабші вниз.
Ніхто не зможе систему обійти
вона знищить усіх.
Вітаю, ти у 21 столітті,
то інформації доба
Чекаєш завтра? А його не буде.
Думаєш, що все без грішне, і порочності нема?
Гадаєш на правду це не схоже?
А де ж вона?
І кожний день ти змінюєш усе навколо,
Пишаєшся витвором життя,
Злом ірреального митця.

 ЗДОБУТКИ І ПЛАНИ

Звичайно, виступи Апокрифа не обмежилися рідними Ківерцями. Вони є постійними учасниками концертів такого плану в Луцьку, Нововолинську. Часом засмучують умови, які ставлять деякі організатори концертів та фестивалів для молодих і обдарованих музикантів, – то встановлюють конкретну кількість квитків, які потрібно розповсюдити, то вимагають записаного музичного матеріалу чи не для цілого альбому. Але всьому свій час.

Зараз пишаються вони іншим. Ви тільки уявіть, наші ківерцівські хлопці грали у Львові на розігріві популярного російського пауер-метал гурту «Епідемія»! Підтримали наш рок-гурт чимало фанатів, спеціально для яких організували автобус. Вони кричали «Волиняки» та «Апокриф» гучніше, ніж львівські шанувальники, – «Епідемія»!

Взялися хлопці за організацію ще одного концерту в рідному місті. Відбудеться він 17 березня 2012 року. Вже запрошено запорізький гурт. Все робиться за власні кошти. А тому пропонуємо звернути увагу усіх небайдужих до поки єдиного ківерцівського гурту, який дає про себе знати! Фінансова допомога не менш важлива, ніж фанатська підтримка.

  НАСАМКІНЕЦЬ

Зустріч з рок-гуртом відбулася в будинку Сергія Махнюка. В нього хлопці збираються тричі на тиждень для репетицій. Тут є усе необхідне: окрема кімната, апаратура і розуміючий тато Юрій, який за сумісництвом і найбільший їхній шанувальник. Батьки інших учасників також підтримують захоплення своїх синів, особливо після початку гастрольної кар’єри.

Дякують хлопці й сусідам, які з розумінням ставляться до творчого процесу.

Розмовляла Анастасія ЗАБОЛОТНА.

Фото автора.

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!