Шия болить – значить концерт вдався

І Землю заполонила тьма… Небо у вогні, мертві встають з могил, живі божеволіють, чотири вершники і їх пекельні коні руйнують світ. Так, все ви правильно зрозуміли. В Ківерці приїздили металюги!

Рок-концертом районний центр вже не здивуєш. Бачили. Але все це було не те! Цього разу «Metal Party ver 1.0», що відбувся 17 березня в районному Будинку культури, організовували не дяді й тьоті з Луцька, а наш рідний активіст, хорошист, гітарист Сергій «Мастер» Махнюк – лідер ківерцівського рок-гурту «Апокриф». Допомагав йому Павло Василюк, барабанщик запрошеного луцького «Остору».

- Потрібна просто наполегливість. А працювати з Сергієм Мастером – взагалі задоволення, – розповідає він. Оренда відносно недорога. Дуже приємні люди і справжні професіонали допомагали нам: Паша Бовканюк, звукач, і Сергій Лавренюк, який напередодні підключав апаратуру. Стикнулися з проблемою зривання афіш, але наступного разу щось придумаємо. З Сергієм вже обговорювали організацію подібного концерту в Луцьку.

Отож, організатори потурбувалися, щоб ківерцівських глядачів розважали гурти «Rout Cross» (Луцьк-Ківерці), «Остор» (Луцьк), «Inkognitum» (Запоріжжя) і «Апокриф».

Насправді виявилося, що це глядачі розважали музикантів J Ківерчанка Ліда Ничипорук солістка «Rout Cross» не могла надякуватися фанам, які витанцьовували з нею під сценою. Їх виступ запам’ятався, насамперед, через спів – поєднання гроулу (growling – «ричання») з чистим вокалом. На сцені Ліда почувала себе як риба у воді. Рідне місто та й рідна мама у залі підтримувала її.

-          «Rout Cross» – молодий гурт, – каже вокалістка. В такому складі граємо з вересня. Навіть не знаю, що можна про нас сказати. Думаю, гурт має оцінювати слухач. А нам залишається лише творити так, як нам говорить серце та душа. На цей концерт нас запросив ударник гурту «Остор», Павло. Вдячні йому і всім, хто взяв участь в організації концерту: тим, хто грав. і тим, хто прийшов це все оцінити. Було круто. Реально круто! Чи потрібно такі дійства організовувати далі? ТАК! ТАК! ТАК! Не важливо в якому стилі захід, головне щоб щось робилось. Це місто, ця молодь потребують розкачки.

Молодь розігрілась і була готова до виступу наступного гурту «Остор». Нам, журналістам, вони сподобались не тільки через виконання пісні «Metallica», а за їхню патріотичну налаштованість. Хто сказав, що рок-музика не несе в собі нічого путнього? Не ми!

-  Ми українці, ми всі живемо тут, отже, ми повинні бути патріотами – зазначив  басист «Остору» перед виконанням пісні українського гурту «Сокира Перуна». Не треба любити владу, не треба любити бидло на вулицях, треба любити Україну. Або якщо й не любити – то хоча би поважати. Ти живеш на цій землі – ти відповідальний за те, щоб витягнути Україну з лайна. А якщо ти живеш тут і не поважаєш мою Україну – вали до біса в Ізраїль, Німеччину, США, Японію, будь-куди, де тобі подобається. Metallica, Motörhead, Judas Priest - це чудово, але не варто шукати музику лише за бугром. Хотілось би, щоб кожен з нас передусім знав про чудові українські гурти.

Ритм-гітарист і бек-вокаліст Віталій також мав що сказати:

-           Виступаємо за ідею. Атмосфера на концерті була хороша, все сподобалось. Публіка була вже розігріта, сприйняли нас, як треба. Всім хотілося МЕТАЛУ!

Музиканти «Остору» висловили шалену подяку організаторам, гурту «Апокриф» за запрошення та можливість виступити, рок-населенню за «файнючий слем». Сподіваються, що це не останній концерт такого роду, є куди рухатись і старатись.

Третіми на сцену вийшли далекі гості. Із самого Запоріжжя прибули «Inkognitum». Ось тут пора згадати про темні сили. На сцені не вистачало вогнищ і казанів зі смолою, так музиканти увійшли в роль. А глядачам це й було потрібно! Коротше кажучи – повна ідилія.

На інтерв’ю до “Inkognitum”  завела мене за руку ведуча концерту Юлія Борульник, бо після їх виступу я мало не передумала :D. Неймовірно, як змінюється перше враження при спілкуванні без масок! За кулісами ці «чорні металісти», які, до речі, 28-29 липня братимуть участь у Всеукраїнському рок-фестивалі open air “Лиса Гора” в Жмеринці, Вінницької області (їх обрали з понад 200 бажаючих), перетворилися у товариських співрозмовників.

Ківерці зустріли гостей першим теплим весняним днем. Питаю про погоду в Запоріжжі.
- Тут у вас ніби зовсім інший світ!, – каже соліст Сергій. – Покидали Запоріжжя в холод, вітер, мокрий сніг, у вас - справжня весна. Наші міста дуже різняться. Люди Запоріжжя, його атмосфера створюють таку музику, яку ми граємо. Місто заводів чорної металургії, диму, вуличних бійок… Білизна, що сохне день на вулиці, до вечора стає сірою. Ми дихаємо темним повітрям… Якщо ми жили б у дружньому, мирному, охайному маленькому містечку, ніколи б не грали таку музику, яку сьогодні чули ківерчани.

-        Товаришували з місцевими музикантами раніше?

-        Ні, організатори знайшли нас в Інтернеті, запропонували виступити, ми з радістю погодились.

-        Де улюблена публіка?

- Звичайно, найкомфортніше грати дома, та у вас сьогодні для першого концерту у маленькому місті публіка просто потужна! Ківерці асоціюватимуться не з хорошою погодою, перш за все, а з чудовим прийомом. Організатори молодці, зробили все можливе, щоб ми почувалися комфортно. Гарно зустріли, ми ще на перон не зійшли - вони вже чекають. Взяли буквально за руку, накормили, напоїли, забезпечили комфортний відпочинок.
- Нас ніколи так не зустрічали, – підхоплює барабанщик.

- Не вірю!

-        Серйозно! Зазвичай, коли приїжджаєш у незнайоме місто - показують: ось гримерня (та ні, переважно її нема), ось сцена, ваш вихід через півтори години, все – розвернулись і пішли. У вас навпаки. Дякуємо! І звук для такого залу цілком нормальний. І публіки було немало, як для першого концерту такого формату. Пам’ятаю наш перший виступ на сцені - тоді перед нами було не більше 15 людей. Дівчина з гітарою та барабаніст із татуюваннями - те, що обовязково приверне увагу глядачів, коли вже музикою зацікавити не вдається чи паскудно зіграли, це як запасний варіант – жартує барабанщик Влад.

От і підійшли ми до фінального виступу. Цього разу публіка і без нагадування ведучої Юлії Борульник скандувала назву гурту: «Апокриф!», «Апокриф!», «Апокриф!». Так, своя сорочка ближча до тіла. Будемо й ми їх прославляти. Виступ ківерцівських молодиків був якийсь світлий, аристократичний, зі всіма ознаками жанру треш енд хеві, проте без зайвого пафосу, гідний, зі смаком, якщо такі епітети взагалі можна приєднати до рок-виступу. Та факт лишається фактом – зі сцени їх відпускати ніхто не хотів.  Але мусили, бо на дворі всіх чекало ще одне шоу – вогняне! Луцькі товариші влаштували незабутнє, а головне актуальне для цього дня fire-видовище.

Аби остаточно сформувати вашу думку про концерт поспілкувалися з тими, для кого все і робилося – пальці не піднімаються на клавіатуру, аби написати слово «глядачі», бо насправді це були нестримні, «божевільні», вільні від стереотипів, комплексів молоді люди.

Ківерчанин Володя Simpson: «Це просто – ах! Атмосфера – вищий клас, звук – аналогічно, відіграли – пекельно, перша група – молодці. Приємно вразили гості із Запоріжжя, просто геніально, рівень виступу високий, знімаю капелюха, панове. «Остор» дав жару, ну і звісно ж велика дяка організаторам та хедлайнерам цього вечора -  «Апокрифу»! З нетерпінням буду чекати наступних заходів!

Саня Куротич: “Якщо шия болить - значить концерт вдався».

Сергій з Луцька: «Молодці. Концерт нереально шикарний! Взагалі було файно, якби ківерчани ще раз шось подібне влашутвали! Зал просто чудовий, звук теж доволі непоганий. «Апокрифу» особистий респект! Виправдали всі сподівання, навіть дещо більше. Звісно гурти далеко не зіркові, але хлопці старалися запалити атмосферу і, чесно кажучи, як на мене, їм це вдалося. Був повний відрив. В тому вся суть таких концертів. Розрядка, одним словом, вчора була!».

Наталя, випадкова глядачка: «Чесно зізнаюся, що не фанатка таких концертів, але приємних вражень дуже багато! Сподобалася ківерчанка Лідія Ничипорук, такий стиль мені не до душі, але видно, що дівчина з музикантами повністю віддається свої справі. Молодь, яка прагне займатися творчістю, має хобі, а не постійно гуляє, зависає в нічних клубах і пиячить, потрібно підтримувати. Багато чула про «Апокриф» і от нарешті познайомилася з їхньою творчістю. Вдячна за професійно зроблені кавери на гурт «Король и Шут». Молодці. Залюбки ще їх послухала б…».

 Нам залишається приєднатися до всіх вдячних слів. Не зайвим буде й подякувати за дбале ставлення до державного майна, за відсутність постраждалих.


Анастасія ЗАБОЛОТНА.

З музикантами і глядачами розмовляла Інна БАТЕНЧУК.

Фото Анастасії ЗАБОЛОТНОЇ.

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!