Як ми Дурнєва + Дашу питаннями мучили

Лечу, як паровоз, на всіх парах. Як завжди не встигаю на конференцію. Слідом за дідом циркулює фотограф, бо попередній поламався на лижах і тепер зализує рани. З криком «Ку-ку, а от і ми!» та ідіотськими посмішками влітаємо до конференцзали. Поки фотограф скаче гірським сайгаком із фотоапаратом, я віддихуюсь і починаю вливатися в розмову:

- Як вам імідж найнеприємнішого ведучого в країні?

Льоша: Мені навіть приємно, тому що 90% ведучих взагалі не мають ніякого титулу. А мене якось виділяють…

- Ви аналізували, яке місто найрозумніше?

Льоша: Однозначно Вінниця. Ми задавали питання, що таке барабанна перетинка, і таких змістовних відповідей з цитатами ми ще ніде не чули. Мабуть, це пов’язано з тим, що у Вінниці є медичний університет.

- А найтупіше?

Льоша & Даша: Київ і Донецьк

- Чи доводилось коли-небудь отримувати в табло?

Льоша: Як би то достойно відповісти на це питання? (Льоша сміється, заливається).

Я теж регочу, уявила Льошу Дурнєва з бланшом під оком… Злі ми люди, журналісти.

- Ну…  хоча б охорона у вас є?

Льоша : Аякже, особливо в клубах, оскільки в першу чергу доводиться хвилюватися  за цінну техніку (а раптом хтось з «жертв» впиляє не в табло, а в камеру – авт.). В клубах велике скупчення людей, і оператор не встигає за всім слідкувати, щоб ніхто навіть випадково не зачепив камеру чи ще щось. А на вулиці в охороні немає необхідності, там все вільно, хороше, все і всіх видно, як на долоні.

- Сьогодні в нічному клубі Метро ви зніматимете передачу? А чи це правильно, що все це буде не спонтанно, а заплановано, і люди приходитимуть світитися, знаючи, що ви там будете.

Даша: Якщо у Києві всі тікають від камери, то у вас навпаки – як мухи на мед злітаються, всі дуже хочуть потрапити в об’єктив. Навіть у Вінниці МС дуже сильно хотів засвітитися у передачі. Дуже багато говорив. Та… І це чудово – нам на руку.

- А коли знімаєте зірок, в тому числі й вітчизняного шоу-бізнесу, часто буває таке , що тікають, просять не знімати? І ви реагуєте на це?

Льоша: Таке буває і постійно, що якісь нюанси намагаються згладити, але ми ніколи не йдемо на поступки.

- Розкажіть про саму жорстку відповідь від тих, кого ви остаточно дістали?

Льоша (не вагаючись): То була Оля Полякова (при слові «Полякова» залом прокотилася хвиля нервового хіхікання). Так от… Коли ми попросили її представитися, вона нас послала на три веселі букви.

- Чи дійсно ви не впізнали в ній зірку? (друга хвиля хіхікання)

Льоша: Упізнав, але я думав, що багато хто може й не знати. І, як згодом вияснилося, так і було! Багато людей просто не знали, хто це така, питали у коментарях «що за одна». А вона почала кричати, що вся країна в курсі, що вона народила дитину, і все таке, але людям далеко по-барабану.

-Як ви відноситесь до власної популярності? Чому ви в один момент стали такими популярними?

Даша: Бо люди дуже люблять сміятися – від старого до малого і від малого до старого. А ви любите?

Льоша: Бо гумор завжди перемагає.

- Вас били в дитинстві?

Льоша: Звісно, мене й зараз б’ють (знову сміх).

Даша: А мене сестра…

- Ваш інтернет-проект – це чия ідея?

Льоша: Автор ідеї проекту Володимир Петров, це наш друг і керівник нашого продакшну, який виготовляє нашу програму, зокрема і «Дурнєв+1».

- «ТЕТ» викупив цю програму і права на неї? Якщо не секрет – за скільки?

Льоша: Секрет, звісно, все те, що стосується грошей.

- Вас не запрошували на інші телеканали?

Льоша: Ну якось запрошували, але ми поки не можемо, тому що канал «ТЕТ» не дуже насичений ведучими, і ми з Дашею обличчя телеканалу «ТЕТ», а в медійному шоу-бізнесі, якщо ти вже є обличчям одного каналу, то не можеш працювати на інший.

- Чи розвинений ринок розважальних програм в Україні?

Льоша: Поле чудес ви маєте на увазі? Особисто я не дивлюсь телевізор і думаю, що з усіх присутніх тут його практично ніхто не дивиться. Мені здається, що молодь зараз не вмикає цієї коробочки. Щось роблять, щось намагаються, але загалом все погано.

- Вам коли-небудь доводилось стикатися з політиками?

Льоша: Ні, якось паршиво з них стібатися. Вони ж у нас всі непублічні, з ними важко десь зустрітися. То тільки у Верховну раду можна йти і там десь їх зустрічати, а так вони не люблять ні пресової інтелігенції, ні журналістів, ні гумору. Найближчим часом такого не плануємо, можливість є, але нема бажання туди йти. Раніше міністри там давали якісь прес-конференції, можна було розпитати що і до чого, а зараз от таке от …

- В одному фільмі була така фраза: «Коли люди довго-довго один з одним працюють, то вони бачать один одного голими». А ви вже бачили?

Даша: Я –так!

Льоша: А я ні.

- Козирне питання: ви вірите в НЛО?

Льоша і Даша в один голос: Так! Віримо!

- А в бетмена?

Льоша і Даша в один голос: І в Бетмена…

- А буває таке що підходите до людини, починаєте сміятися, а вона виявляється настільки крутою, що…

Льоша: А у нас такий режисер монтажу, що як не крути, він все одно все добре обставить. Я сам деколи говорю: «Та все, там нічого не буде». А він : Та почекай! Все буде пучком!

- В одному з ваших роликів був сюжет,  де ви вмовляєте Дарину знятися в програмі. А вона: «Ну я вже не можу на це все дивитися». Це все правда?

Льоша: Знаєте, в дівчаток буває таке… а якщо серйозно, в клубах працювати дуже виснажливо, хтось п’яний, хтось щось там говорить, за одяг смикає, цілують, просять сфотографуватись, а треба працювати. Дуже виснажує це все. Особливо Дашу, бо в клубах п’яні люди, а вони дозволяють собі значно більше, ніж тверезі.

- А коли Даша робить програму. ви присутні при цьому чи відпускаєте її саму?

Льоша: Ну деколи так, але останнім часом рідше. Вона з Дімою (оператор), тому я спокійний.

- Скажіть, які людські якості вас найбільше дратують в житті?

Льоша (почухавши потилицю): Недоумство.

Даша: Коли вкрадений сміх, коли люди не хочуть сміятися, а сміються.

- Хто вам придумує питання?

Даша: Люди самі і придумують. Спочатку питання ми придумували самі, а потім зрозуміли, що можна робити набагато хитріше.

Льоша: От вчора, до прикладу, я написав «Вконтакті» пропонувати свої питання, і, знаєте, – вже є близько 500 варіантів, я їх всіх не читав. Люди дуже тішаться, коли їхні питання потрапляють в програму. Це частина комунікації з глядачем.

- Ви знали би відповіді на свої ж запитання, котрими мучите людей?

Льоша: Запитання насправді легкі, але оцей фактор, типу розгубитися перед камерою. Колись ми самі придумували питання і, відповідно, знали на них відповіді. А одного разу Діма запропонував спитати скільки буде 7х8. Я з ним довго сварився, доводив, що не може бути такого, щоб ніхто не знав. І він мене переконав: «Давай спитаємо одну людину, і якщо він не знатиме – ми знімемо це питання». І перший опитуваний хлопчина сказав: «Я юрист, зараз порахую швиденько, сім на вісім буде п’ятдесят два».

Поки говорили-балакали, в животах уже зрадницьки заграв марш, тож уся чесна компанія поїхала обідати і відпочивати. А ввечері ми помчали на party. Поки Даша і Льоша готувалися до виходу, місцева молодь не забувала поповнювати свої розумові резерви алкоголем. Особливо здивувала наявність хлопчиків у спортивних кофтах. Коли я запитала в охоронця, чи є у них дрес-код, він відповів: ” Ви знаєте, двох я уже попросив зняти олімпійки, але, побачивши, що знизу все ще гріше, ніж зверху, сказав одягнутися знову”.

Незалежно від “Дурнєв + 1″, я теж вирішила зробити своє невеличке дослідження. В туалеті підпирала стіну молода особа невизначеного віку. Дівчина явно боролася з гравітацією і ледве втримувала себе на ногах. Коли я попросила її показати паспорт, виявилося, що юній леді ледве виповнилося 16-ть. І таких екземплярів я надибала біля десяти.
Далі вийшла Дарина Ши із знімальною групою, і захмеліла молодь, наче мухи на мед, полетіла демонструвати свої знання з літератури. Олексій Дурнєв крутив запальну музику, напівроздягнені дівчата запалювали танцмайданчик. Ну… Кожен реалізовує і демонструє себе, як вміє.

Все, що було згодом – залишається за кадром. Одним словом, дивіться “Дурнєв+1″ у Луцьку і все одразу стане зрозуміло.

by Misteria

 

 

 

 

 

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!