Чи є життя після “Джигури”. Інтерв’ю з лідером луцького проекту Yeganov Project

1382438_231404467024353_292404795_nЛюди – це вкрай непостійні істоти. А що вже говорити про творчих людей? Навряд чи можна знайти, до прикладу, хоч одного музиканта, який за своє життя брав участь лише у одному проекті чи грав у одному гурті. Не оминула така доля і Віталія Єганова (колишній гурт “Джигура”, зараз – “Yeganov Project”). Отож, ми мали нагоду поспілкуватися із легендою волинського року про рок, волинський і не тільки :)

- На Волині та у Луцьку зокрема з кожним роком з*являється все більше молодих і, ніби, доволі перспективних гуртів. Можете прослідкувати певні тенденції?

Можу сказати, що зараз їх більше. По-перше, зараз зявилась «Рок-школа», куди ходять молоді хлопці і навіть дівчата, вчаться грати на барабанах, на гітарах, співати, багатьох інших справ. В нас вона є, і туди люди йдуть. Зявились платні репетиційні бази. Якщо ти не маєш можливості знімати сам для своєї групи, то будь ласка – на реп точку, де є і вся необхідна апаратура для повноцінної репетиції. Раніше ж була можливість проводити репетиції на заводах, при яких були клуби з дешевою радянською апаратурою. Але для того, щоб хоч якось вивчити партії пісень, тоді, на той час вистачало. Ми колись репетирували взагалі на «болоті» (називали це місце ще «клітка», знаходиться у парку).

- Чим відрізняється музика молодих сучасних гуртів від музики уже легенд волинського року?

Професійністю виконання. Тому що молоді тільки набирають обертів, ще немає досвіду у них. Але в музичному плані вони (молоді гурти Волині) – грають доволі непогано.

- Загалом розвиток Луцька музичного відбувається у кращу сторону чи у гіршу?

В гіршу розвиватися ніяк не може, тому що з*являються нові стилі, цікаві дуже, нові тенденції, новий звук – кожен музикант знаходить свій звук. як у всьому світі, а ми (Луцьк) – частина планети.

1451486_238285366336263_606109022_n

- Кажуть, що талановиті люди – талановиті у всьому. Ніколи не задумувалися, наприклад, над тим, щоб написати книгу чи почати малювати картини?

Я їх малював (сміється). Олівцем. Зараз немає часу, а колись досить «щільно» над тим сидів.

- І якщо вже про книги: який твір читали останнім і що могли би порадити з улюбленого?

Останнім перечитував Булгакова «Майстер і Маргарита», Гоголя «Мертві душі»  Пауло Коельйо. Я порадив би читати все і на чому завгодно: у друкованих книжках, з планшетів, з телефонів, як кому зручно, читати все, що кому подобається крім Дарії Донцової (сміється). Чому книги, а не кіно? Книги розвивають фантазію, розширюють кругозір, тому читайте чим більше.

- Творчість будь-якого митця – це певна частина власного досвіду, своєрідна життєва мудрість. Що впливає на Вашу творчість, окрім, власне, життя? Інші музиканти, художники, письменники, пересічні люди?

Це інші музиканти і мої друзі.

safe_image

- Багато хто надихається виключно алкоголем або наркотиками. Яке Ваше ставлення до цього? Чи обов*язково закидати щось у свій організм, аби бачити життя яскравим?

На жаль у житті так, що якщо вже людина втягнулась в алкоголь чи у наркотики, то її важко переконати, що це погано. Тоді людина починає сама собі видумувати різні причини, чому так робить: краще пишеться чи малюється. Я зараз дозволяю собі випити пива чи вина. Але я щось особливої яскравості від цього немає. Але жодну пісню не написав під впливом алкоголю, яка би стала мені хоча би якось сподобатись.

- Що дає сили виживати у найважчих життєвих ситуаціях? Що мотивує Вас кожен ранок прокидатися і вперто крокувати до мети?

Бажання залишити щось після себе. Може, якихось декілька пісень. Хочеться, аби мама мною гордилася, бо вона – теж музикант. Хочеться утримувати свою сім’ю і при тому мати роботу, яка тобі до душі. Тобто мета і заставляє йти до неї.

- Чи є життя після “Джигури”: як Вам робота у новому колективі?

Є життя! І підтвердження тому – два нових кліпи, низка нових пісень, постійні репетиції. Ми вже дописали повноцінний альбом, чекаємо на зведення, мастеринг. Думаю, ви самі за результатами нашої роботи у Yeganov Project оціните це «нове життя після «Джигури».

1238934_209100019254798_1751874677_n

- З якими колективами співпрацювали раніше і хотіли би співпрацювати у майбутньому?

Грав я у гурті «Календар» (90-ті), Холодна Війна, Малярія, Resus Blues, Січ, King Size, Дика Трава (Кузнецовськ). А спільні концерти були в Києві з такими гуртами як Крематорій, Вій, Талітакум, Green Grey, Брати Карамазови і навіть Олександр Сєров, Святослав Вакарчук.

Дуже хотів би зіграти спільний концерт із Zdub si Zdub, Олексієм Бєловим (Парк Горького), Agniezka Chilinska (O.N.A.).

 -          Перше, що Вам приходить на думку при згадці про Луцьк?

Я сам просто не з Луцька, але вважаю його рідним містом, приїхав сюди в 15 років. І де б я не був, мені снився Луцьк. І що б я не думав, всі мої думки пов’язані зі спогадами про Луцьк: з людьми, які тут живуть, моїми друзями, знайомими, моїми колегами-музикантами. Тобто тут  не може щось «перше, що приходить на думку».

Розмовляла Аліна Ольхович

 

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!