Зруйнував усі стереотипи про людей зі східної України, – луцький активіст про поїздку в Краматорськ

Як уже повідомлялося, нещодавно у рамках програми «Активні Громадяни» (Active Citizens) від Британської Ради в Україні проходив Всеукраїнський марафон активних громадян.

Марафон об’єднав активних громадян у Луцьку, Ковелі та ще 30-ти містах України, зокрема, і в Краматорську на Донеччині.  Одним із тренерів-фасилітаторів, які проводили тренінг у цьому місті, був лучанин Андрій Мошковський.

Андрій пройшов тренінг програми «Активні Громадяни» у Луцьку, потім відвідав навчання для фасилітаторів у Києві. Там йому запропонували взяти участь у Всеукраїнському марафоні і поїхати на схід.

«Я їздив у Краматорськ із ще однією громадською активісткою із Рівного, Оксаною Баглай. Ми провели стандартний семінар-тренінг, який тривав три дні. Учасники були різного віку – від 18 до 43 років. І не тільки з Краматорська, а й переселенці з Донецька, зареєструвалось багато представників різних громадських організацій», – розповідає Андрій.

bO66kXGtBJI

За словами менеджера проекту Віталія Тихоновича, ця програма Британської Ради – для громадян України різної вікової категорії , вона дає поштовх для учасників тренінгу, руйнує стереотипи та об’єднує.

«Мета марафону – дати поштовх новій хвилі проектів соціальної дії. Активізувати діалог між різними регіонами України. Надати сприяння сходу України шляхом залучення партнерських організацій з найактивніших регіонів, таких як Волинь. Охоплення нових аудиторій, робота з місцевими активістами міст та з сільської місцевості», – зазначив Віталій Тихонович.

Протягом тренінгу учасники за допомогою різних вправ вчаться працювати в команді, спільно знаходити та вирішувати різні проблеми. У підсумку учасники пишуть проект, за допомогою якого можна вирішити одну з проблем міста, а Британська рада може його профінансувати.

«Є дуже хороша вправа «Картування громад», коли люди діляться на групи і малюють карту з позитивними і проблемними місцями їхнього міста. І найбільшою проблемою для жителів Краматорська виявилися відносини з владою. Зайти у міську раду – це вже для них проблема, написати якусь заяву чи звернення – теж. Ще одна проблема – фінансування, дуже мало коштів виділяється із міського бюджету на ініціативи чи проекти громадян. Але люди вже звикли, вони групуються, об’єднуються і працюють без влади. Громадських організацій там насправді дуже багато, вони були і до Майдану, але після усіх подій вони дуже активізувалися», – поділився своїми враженнями від Краматорська Андрій Мошковський.

Тренінг у Краматорську проходив на базі молодіжної платформи «Вільна хата». Її на місці колишнього магазину відкрила місцева молодь спільно із львівськими активістами, вигравши грант. Там є конференц-зал, зал відпочинку, хостел, бібліотека, де, за словами Андрія, дуже багато українських книжок. У «Вільній хаті» молодь проводить різноманітні заходи або просто збирається, щоб поспілкуватися, пограти в настільні ігри.

G25B4Diusko

«Може, так співпало, але люди, з якими я спілкувався (не лише на тренінгу, але й із звичайними жителями міста) приємно дивували своєю активністю і проукраїнськими настроями. Можливо вони дійсно після усіх цих подій на Майдані та на сході, адже сам Краматорськ неодноразово обстрілювався, переосмислили свою позицію, своє бачення подій в Україні», – каже Андрій Мошковський.

На підтвердження своїх слів, хлопець розповідає, як під час перебування у Краматорську у вільний від тренінгів час вирішив провести відомий соціальний експеримент – чи допоможуть перехожі незнайомій людині, якій стало погано серед вулиці. У Краматорську якраз епідемія грипу, тому Андрій одягнув ще й маску. Оксана Баглай, яка приїхала з ним із Рівного, знімала це на приховану камеру.

«Попри епідемію у їхньому місті, люди підходили, пропонували допомогу, намагались викликати «швидку», бігали в магазин по воду і в аптеки по ліки. Жителі Краматорська приємно здивували», – каже активіст.

Він стверджує, що зруйнував не лише стереотип про байдужість, а й усі стереотипи про людей зі східної України:

«Дуже здивувала кількість жовто-блакитних прапорів у центрі міста, різні патріотичні графіті на стінах. Спілкувався з людьми старшого віку, мені було цікаво, як вони реагуватимуть на українську мову, і ні разу не почув якоїсь негативної реакції».

Хлопець пригадав, як у центрі міста розмовляв з однією місцевою бабусею, яка годувала голубів, і коли вона дізналася, що він із Луцька, то сказала:

«Ви цьому всьому не вірте, це все брехня. Ми всі українці і всі хочемо жити у мирі».

Q-y1fWuSz-k

uoSdIREBtSU

8wXEkdwHSxg

 

Залишіть коментар

Коментар *

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!