Статті

Луцька молодь #хоче_хаб

На Волині хочуть створити перший Youth Hub – великий центр для роботи молодіжних громадських організацій. Заклад має перерости з Молодіжного центру, який зараз знаходиться у Луцьку за адресою Градний узвіз, 5 у невеликому приміщенні Волинської духовної семінарії.

Про це йдеться у сюжеті Громадського. Волинь.

Керівник Центру Захар Ткачук розповідає, що нинішнє приміщення, яке надає місцева православна церква вже не задовільняє усіх потреб молодіжних організацій.

У приміщенні розміром 30 м.кв. нормально проходять збори організацій або круглі столи, але воно не підходить для організації тренігів, форумів або інших масових заходів. Втім потреба у приміщенні для таких заходів стає все актуальнішою. Тож молодіжні організації, довго не думаючи, розпочали пошуки приміщення, яке б слугувало новим молодіжним центром.

Ткачук каже, що зверталися до багатьох представників влади, але в багатьох приміщеннях були нюанси. Серед першочергових вимог є: розміщення на 1-му поверсі (для легкодоступності) у тому числі і для людей з обмеженими можливостями), недалеко від центру (для зручного доїзду), велика площа. Таке приміщення знайшлося на вул. Винниченка, 67 у Луцьку. Щоправда, наразі воно опечатане депутатською комісією, адже колишній орендар заборгував обласній раді велику суму грошей за використання.

Близько 20-ти громадських організацій звернулися до голови Волинської обласної ради Ігоря Палиціта депутатів, аби ті таки посприяли у створенні так званого хабу.  Уже є підготовлений проект рішення, який мають подати на розгляд ради. Цим рішенням рада має дозволити «Молодіжному центру» отримати приміщення за пільгову плату – 1 грн. й розпочинати там роботи щодо оснащення приміщення під задуманий проект.

Youth Hub передбачає простір для громадських організацій, які зможуть безкоштовно використовувати приміщення для своїх заходів з метою комунікації, напрацювання ідей, розвитку та відпочинку активної молоді. Ткачук уточнює, якщо будуть активісти старшого покоління – для них приміщення буде також у вільному для використання доступі.

У соцмережах молодь, яка хоче, щоб у Луцьку з’явився такий заклад, розпочала флешмоб #хочухаб.

Довідково: (Хаб (від англ. hub — центр діяльності), одночасне місце для роботи, відпочинку, проведення заходів тощо.



У Луцьку «майстрували» інтернет-журналістів

У Луцьку пройшла «‎Майстерня інтернет-журналістики», де молодих медійників навчали, як стати «акулами пера» в інтернеті.

Участь у дводенному тренінгу, який відбувся у Молодіжному центрі, взяли 15 молодих людей з Луцька, Любомля, Шацька та навіть Львова, повідомляють організатори – активісти всеукраїнської молодіжної громадської організації «ФРІ».

«Ми хотіли дати молодим людям, початківцям у журналістиці, можливість поспілкуватися та почути досвід своїх колег, які вже багато років у цій сфері. Адже все-таки нашій системі журналістської освіти дещо не вистачає такої практичної сторони», – впевнена одна із організаторів заходу Оксана Федорук.

Тож для ролі спікерів запросили журналістів популярних волинських інтернет-видань.

Антон Бугайчук, який нещодавно змінив журналістику на напрям PR-у та політтехнологій, розповів про оперативність та якість створення новин.

Про джерела інформації почули від керівника Агенції медіа-технологій «СІД-Інформ» Людмили Яворської, яка також порадила не загубити своєї унікальності як журналіста.

У головного редактора ділового інтернет-видання Волині «Конкурент» Андрія Лучика учасники вивідували професійні секрети підготовки до та написання інтерв’ю.

«Готуватися!», – окреслив журналіст одне з основних правил.

Під час другого дня від шеф-редактора медіа-холдингу «Сім’я і дім» Юрія Ричука учасники Майстерні дізналися, чому бути здоровим циніком для журналіста – дуже цінно, а викладач Інституту філології та журналістики Віктор Яручик розповів дуже багато цікавої інформації про початки веб-журналістики на Волині, особливості волинських інтернет-видань, специфіку роботи в редакціях.


Інтернет-маркетолог та екс-редактор молодіжного видання «Студвей» Юлія Закутня повідала про основи SEO-оптимізації сайтів, про те, як зробити так, щоб журналістські тексти «полюбив» Гугл.

Від Ірини Новосад, яка зараз займається розвитком першої в Україні мережі гіперлокальних районних сайтів «Rayon.in.ua», слухачі дізнавалися, як прес-реліз перетворити на матеріал для веб-виданя, якими «перлами» іноді радують журналістів прес-служби та що з цим робити.

А ось з фотокореспондент «Волинського Агентства Розслідувань» Павло Березюк «потренував», як тримати в руках фотоапарат, та поділився деякими секретами вдалої фотозйомки.

«Для фотографа головне – деталі, ракурси, рух, емоції»,  – впевнений фотограф.

Студентка ЛНУ імені Івана Франка Софія Гудич, яка приїхала до Луцька зі Львова, натрапила на інформацію про «Майстерню інтернет-журналістики» абсолютно випадково. Їй сподобалося, що впродовж двох днів лектори не навчали, а радили нове й нове.

«Особливо було цікаво почути про різні ресурси, сайти та програми, які стануть в нагоді для роботи журналіста. Такі події потрібні найперше студентам, адже для них важлива постійна мотивація, а спікери нею просто «заражали», – поділилася враженнями дівчина.

«Навчилась багатьох необхідних речей, які допоможуть в інтернет-журналістиці. Ще раз переконалась. що в Луцьку є круті журналісти, які хочуть, аби в місті стало більше хороших медійників. Надав позитив Павло Березюк, який навчав нас, як правильно робити фото», – сказала учасниця Оксана Ютовець, яка робить свої перші кроки в журналістиці.












Волинянин розповів, що у Британії знають про Україну

Нещодавно у Лондоні відбувся міжнаціональний партнерський візит програми «Активні громадяни» (Асtive citizens) від Британської ради, куди зїхалися учасники з понад 13 країн світу, з України в тому числі. Нашу країну представляв і волинянин, голова ради правління СГО «Молодіжна платформа» та керівник Молодіжного центру Волині Захар Ткачук. 

Розкажи, будь ласка, про цей візит, з чого складалася його програма.

Метою візиту було обговорення реалізації програми «Активні громадяни» у світі, сталого розвитку, ризиків, які сьогодні є у світі, а також нової концепції, яку прийняла ООН, і яку сповідує Британська рада. Були присутні партнери з таких країн як Велика Британія, Шрі-Ланка, Йорданія, Єгипет, Туніс, Сирія, Марокко, Пакистан та інші, всього тринадцять країн з різних куточків світу. Обговорення проходили у формі воркшопів, де ми думали, як можемо об’єднати наші країни, якими проектами. Вигадували, яким чином комунікувати країнам, щоб не витрачати великі кошти. Найбільше цікавості викликали проекти, які мають культурну, мистецьку складову – арт-фестивалі, музичні, театральні дійства

. 20160318_142147

Які результати цього візиту?

Ми запланували подібний міжнародний візит у Києві, куди в кінці літа – на початку осені з’їдуться представники близько 30 країн зі всього світу. Це громадські діячі, лідери своїх громад. Потім вони роз’їдуться по регіонах України, до Луцька теж. Тому International Youth Forum, який ми традиційно проводимо восени у Луцьку, буде дуже цікавим. Більшість часу ми проводили в готельному комплексі, який знаходився на окраїні Лондона, у колишньому замку тамплієрів. Ми мали можливість оглянути історичну спадщину британців, подивитися, як вони навчаються, працюють та відпочивають

. P_20160315_151124_HDR

Як у Британії відбувається роботи влади та громадських організацій?

Мені було цікаво дізнатися, як у Британії співпрацюють з громадськістю, як працюють громадські організації, у якому вони статусі. Зазвичай більшість організацій підтримуються державою, в плані цільових коштів, конкурсних проектів, де організації подають свої проекти і виграють фінанси на їх реалізацію. На це виділяються величезні суми. Якщо у нас конкурс від управління освіти і молоді проводиться лише один раз в рік, тому що немає більше можливості, то в них такі конкурси проходять майже щомісяця. Тому що у Британії хочуть, щоб суспільство було активним, свідомим. Громадський сектор в Британії дуже активно функціонує.

У них є так звані “Ком’юніті холи” – площадки для громади, дещо схожі, звичайно, віддалено, на наш Луцький молодіжний центр. Це великі приміщення, які слугують для того, щоб там збиралася і працювала громадськість, організовувала заходи, працювала, відпочивала громада. Працюють такі центри цілодобово, вони є відгородженими від держави, яка їх не контролює і не перевіряє. Що ще цікаво: у них в громадських організаціях працює велика кількість людей, на відміну від українських. Вони працюють не тільки за державні гроші, а й використовують краудфандинг, фандрейзинг. Але велика підтримка уряду – дуже помітна.

Які проекти в Британії втілює в життя громадськість?

Наприклад, у Лондоні в кожному районі є громадські центри, в які вклали гроші і бізнес, і держава, в яких усі охочі збираються, харчуються, де працює з десяток секцій. Наприклад, секція стресозняття: люди приходять і просто готують на кухні, таким чином знімаючи стрес, це цілі курси. Є секція боротьби із курінням, наркоманією, секція здорового харчування. Будь-хто може прийти вирощувати якісь фрукти, овочі, навіть вазони. Такий центр з першого погляду схожий на кафе чи ресторан, але всередині там зовсім інша специфіка роботи.

У британців дуже поширені театр і музика. У тому районі, в якому ми проживали, місцеві мешканці створили свій аматорський театр. Дуже багато є музичних проектів, бо у них дуже розвинена музична сфера, більшість дітей мають два-три класи музичної школи

. 20160317_112842 20160317_112708

Які проблеми зараз хвилюють британців?

У Британії зараз йде питання про референдум, про вихід із Євросоюзу, через наплив мігрантів. На сьогодні більше 60% населення Лондона – не британці. Тобто у них сьогодні актуальною є проблема перенаселення країни громадянами інших країн. Настрої щодо референдуму – 50% на 50%, наскільки я чув.

Порівнюючи із учасниками з інших країн, які приїхали в Лондон, у чому ми їх виперджаємо?

Ми попереду у своїй креативності. І учасники з інших країн, і британці дуже часто говорили, що ми їх можемо багато чому навчити. Наприклад, у Британії так само молодь не ходить на вибори, але окрім соціальної реклами її ніяк не спонукають до цього, ми ж вигадуємо політичні школи, зустрічі із різними людьми, спеціалістами у політичній сфері. Насправді наш громадський рух у багато чому кращий, ніж британський, але ми не маємо такого ресурсного забезпечення.

Що найбільше вразило під час візиту?

Ми спілкувалися із людьми, які приїхали з різних країн, різних кінців світу, і, зрозуміло, що між нами були певні відмінності у питаннях одягу, манери спілкування чи харчування, але це абсолютно не значить, що ми різні. Як колись сказав відомий мандрівник Тур Хайєрдал: “Я багато де подорожував і ніде на бачив кордонів, вони лише у нашій голові”. І це ми якраз перевірили на власному досвіді. У нас є різниця в культурі, в суспільних проблемах, але всі ми хочемо жити в якісному світі, де всі нації дружать між собою, а якщо і змагаються, то лише якимись науковими відкриттями, умовами життя.

Ми говорили з активними громадянами з усього світу, з тими, хто розвиває суспільство, партнерами, мені сподобалася їхня відкритість, унікальність. І навіть, на мою думку, інколи українці бувають закритішими. Якщо ми хочемо інтегруватись у світову, європейську спільноту, нам потрібно бути відкритішими і більше спілкуватися з громадянами інших країн. Також потрібно вчитися співпрацювати та довіряти один одному, тоді можна говорити про мир між державами. Говорити про мультикультурність ми можемо тільки через призму спілкування народів. P_20160316_104751 P_20160316_115534

Що знають по Україну у Великій Британії, у світі?

Насправді знають дуже мало, навіть у Британії, окрім того, що у нас відбуваються бойові дії мало хто що знає. Ми були своєрідними першопрохідцями у політичному сенсі, тому що доводилося проводити роз’яснювальну роботу: ми багато розповідали, що у нас зараз відбувається, про окупований Крим, окупований Донбас, про імперські плани Путіна, і люди нас розуміли. І взагалі часто розпитували про Україну, нашу історію, культуру, традиції. І з однієї сторони приємно, що це викликало цікавість в них, а з іншої  - ти розумієш, що десь недопрацьовує держава, громадський сектор. Адже поширювати інформацію можна в сто разів ефективніше, шукаючи різні шляхи комунікації.

1934683_10206064244060806_4176381536079943610_n

P_20160317_163258

12063721_1024156130963654_7736375943555515656_n

Кримськотатарська та волинська молодь об’єдналася у Луцьку

До Луцька приїхала кримськотатарська молодь, щоб відкрити для себе Волинь та познайомити зі своєю культурою волинян.

5-6 березня у Луцьку пройшов молодіжний соціально-культурний проект «‪Крим.UA»‬, який в рамках програми‪ ‎«Активні громадяни»‬ за підтримки Британської ради та СГО “Молодіжна платформа” організували у Луцьку активісти ВМГО ‪«ФРІ»‬ та Молодіжного центру.

«Ми запросили до Луцька кримськотатарську молодь, щоб допомогти їм краще пізнати Україну, Волинь, а волинянам – побачити та краще зрозуміти культуру та звичаї братнього кримськотатарського народу, таким чином налагодити міжкультурний діалог, привернути увагу до проблем переселенців, адже учасники проекту – вимушені переселенці з Криму, які зараз проживають у Києві, Львові, Луцьку. Ми мали на меті популяризувати кримськотатарську культуру, зблизити українську, волинську і кримськотатарську молодь, саме за допомогою неформальних заходів, неформального спілкування», – розповіла один із організаторів проекту, голова Луцького осередку всеукраїнської молодіжної громадської організації «ФРІ» Оксана Федорук.

12821366_898358886928715_8342619001007457700_n

Протягом двох днів гостей хотіли по максимуму ознайомити із тим, чим живе Волинь, волинська молодь.

У креативному просторі “Озерний вітер” етнограф, викладачка СНУ імені Лесі Українки Світлана Чибирак розповіла про українські звичаї та традиції, аматорський театр «Вперше», який діє у Луцькій бібліотеці – філії № 10, показав учасникам «Крим.UA» міні-виставу за творами Лесі Українки, адже доля поетеси невід’ємно пов’язана із нашим краєм. Разом із художницею Марією Оліферук кримськотатарська молодь розмальовувала патріотичними принтами футболки, а із пластунами співала українські патріотичні пісні біля ватри. Також гості познайомилися із волинськими козаками, з отаманом, генеральним гарматним «Козацького Стрілецького Братства» Володимиром Перчуком.

12832304_898359186928685_4831618679827571593_n

12814645_898369863594284_8287907390088291166_n

12804797_898359080262029_1267610718863983287_n

«Луцьк – дуже круте місто, сподобався замок, Будинок архітектора, але найбільше вразили дуже хороші і гостинні люди. Сама ідея проекту чудова, адже ще задовго до цих подій ми в Криму не могли бачити, яка культура ваша, які ви. Тепер для мене Луцьк – це таке відкрите місто, відкриті люди, я розумію, що не всі тут такі, але нас дійсно дуже тепло зустріли. Дуже приємно було познайомитися із «львівськими» та «луцькими» кримськими татарами, в Києві по-іншому трохи все-таки, є різниця», – розповіла учасниця проекту Арзи Мамбетова із Євпаторії, яка зараз навчається і проживає в Києві.

Волинська молодь також більше дізналася про кримських татар. Про їх історію, культуру, традиції гості з Криму розповіли в обласній бібліотеці для юнацтва. Вони навіть почастували традиційною пахлавою і кавою, заспівали пісні та навчили своїх танців.

12795463_898358170262120_4920325226433257753_n 12806045_898371300260807_5212353968797357665_n

«Це хороший і корисний проект, адже він дає можливість познайомитися не лише із містом, але й із різними громадськими організаціями, активістами, цікавими людьми. Дуже дякую волинянам за щирість і відкритість», – поділилася враженнями Ніяре Шевківа з Сімферополя, яка зараз проживає у Львові.

11694960_898370160260921_4044236916629378525_n 11694961_898370223594248_3758282818374853523_n 12321598_898358796928724_742803766191560753_n 12791062_898358550262082_6617466854186174131_n 12794530_898358793595391_2926926595387378202_n  12798984_898358173595453_8959555151156619678_n 12799321_898359260262011_1717309752633798350_n 12799450_898358546928749_4890258480818402268_n 12801170_898369356927668_8882821620913378062_n 12801592_898369366927667_7026567527844087341_n 12802875_898358880262049_4936455300836343900_n 12803057_898358383595432_44341368575384182_n 12805650_898370046927599_4224346073315317454_n 12805968_898358543595416_8881045362394314124_n

“Інтелектуальний потенціал школярів у сільських школах величезний”, – декан факультету бізнесу Луцького НТУ Надія Хвищун

Як уже повідомлялося, 20-23 лютого у Луцькому національному технічному університеті пройшла “Зимова школа бізнесу”. За цей час школярі, які приїхали до Луцька з усіх куточків Волинської області, змогли відчути себе справжніми студентами: відвідували лекції, тренінги та семінари з основ підприємництва, товарознавства, маркетингу, менеджменту, економіки.

Як з’явилася ідея такого проекту та які враження від Школи отримали майбутні студенти говоримо з ідейним керівником проекту, деканом факультету бізнесу Луцького НТУ Надією Хвищун.

Розкажіть, будь ласка, як з’явилася ідея такої Школи та яка її мета?

Такий захід в Луцьком НТУ (та, власне, і на Волині) проводився вперше. Його мета – ознайомити старшокласників, які стоять на роздоріжжі, з можливостями. Ми хотіли показати їм один із варіантів, куди вони можуть йти після закінчення школи. Хотіли донести, що буває цікавим менеджмент, економіка, підприємництво, розказати про можливості, які дають міжнародні економічні відносини, про маркетинг, про необхідність постійного саморозвитку та самовдосконалення.

pAG7IvQb11I

Звідки приїхали учасники?

Учасники Школи – це учні 10-11 класів, які приїхали до Луцька з усіх районів Волині, окрім Луцького району та Луцька, для яких плануємо навесні окремо провести подібний захід. Діти заповнювали заявки на участь, писали есе, де обґрунтовували своє бажання взяти участь у Школі. Ми отримали більше 100 заявок, з яких відібрали 80.

Розкажіть детальніше про програму Школи. З чого вона складалася?

Програма “Зимової школи бізнесу – 2016″ поєднувала в собі отримання теоретичної інформації та практичні семінари, ознайомлення з діяльністю підприємств. Учасники Школи були поділені на 5 груп за напрямками: менеджмент, маркетинг, міжнародні економічні відносини, економіка, підприємництво та торгівля.

Перший день Школи був інтеграційним – офіційне відкриття, знайомство з Луцьким національним технічним університетом та кафедрами факультету бізнесу, особливостями навчання та можливостями. Другий день – це був день тренінгів, які провели викладачі факультету бізнесу та запрошені бізнес-тренери, коучі Наталія Ісаєва, Віталій Ткачук (випускник факультету), Вікторія Врублевська (Молодіжний центр праці), Ольга Фоміна (випускниця факультету, маркетолог на ПАТ «Луцьк-Фудз») на різноманітні тематики: «Підприємництво чи монополія», «Кухня підприємця», «Експертиза соків», «Експертиза дорогоцінних матеріалів», «Forex», «Time-менеджмент» та ін.

Наприклад, бізнес-тренер та коуч Наталія Ісаєва провела майстер-клас «Як правильно мріяти, щоб досягати?». Командна робота, ділова гра, теорія у поєднанні із практикою дали можливість учасникам із легкістю засвоїти практичні інструменти: постановки цілей, планування та розстановки пріоритетів, роботи із поглиначами часу та самомотивації, зокрема роботи із лінню, на шляху досягнення власних цілей.

Третього дня ми організували виїзні заняття на такі провідні підприємства області як “Kromberg & Schubert”, “Modern-Expo Group”, ПАТ «Луцьк-Фудз». Старшокласники вперше побачили, як працюють підприємства зсередини, виробничий процес, як організовано систему постачання та збуту. Щира вдячність керівництву підприємств за співпрацю та цікаві й пізнавальні екскурсії, котрі були проведені працівниками цих підприємств.

wR8rkhKyg-o

Звичайно, не обійшлося і без відпочинку. Окрім спільних вечірок щодня (організатором яких виступала студентська рада університету), для учасників “Зимової школи” було організовано відпочинок в «Адреналін Сity»: музей технічного прогресу, боулінг, перегляд кінофільму.

Хочу відмітити активність на надзвичайно велику допомогу в організації та проведенні Школи студради факультету бізнесу. Вони допомагали як в організаційному плані, так і повністю взяли на себе розважальну частину – проводили для учасників екскурсії містом, після навчання грали в ігри.

Офіційне закриття відбулося в Волинській обласній раді. Ідея проведення Зимової школи бізнесу була підтримана керівництвом обласної ради. На врученні сертифікатів учасникам був присутній перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, який побажав майбутнім студентам бути гідними своєї майбутньої місії.

Які враження залишилися в учасників Школи?

Відповіді учасників на питання, що для Вас було цінним на заняттях та як ви це використаєте, говорять самі за себе: «Я тепер знаю, як замотивувати себе для вивчення історії, яка мені потрібна для ЗНО”, “Я перегляну свої цілі та структурую їх із застосуванням отриманих інструментів”, ” Уроки тепер буду вчити вчасно : ) та щодня. Великі цілі не реалізовуються одномоментно, до них потрібно йти поступово”, “Тепер я бачу, що мої мрії реалізувати цілком реально. Немає нічого неможливого”, “Знаю, як перевести мрії у цілі щоб їх досягнути”, “Отримав розуміння переваг мислення за принципом можливостей, буду працювати над його розвитком”, “Знаю, що робити із лінню та як увімкнути власну мотивацію”.

Ми отримали слова подяки також і від керівників шкіл. Наприклад, приємно читати відгук в соціальних мережах директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Луковичі Руслана Недбайла: «Відчувається прагнення викладачів підготувати фахівця своєї справи, конкурентоспроможного на європейському та міжнародному рівні. А також особлива увага до кожного абітурієнта і студента, глибокий аналіз творчого потенціалу дитини, його прагнення самореалізації у сучасному світі. Щира вдячність їм за це».

lVcDjHLSmZk

Чи плануєте надалі проводити такі заходи?

Звичайно. Уже цією весною організуємо таку Школу для школярів з Луцька та Луцького району. Також до нас були вже звернення з пропозицією зробити такі тренінги та семінари і для вчителів.

Щодо «Зимової школи бізнесу», вирішили проводити її кожного року. Можливо дещо змінимо формат. Школярі сказали, що програма була дуже насиченою, адже вони цілий день слухали лекції та тренінги, почули дуже багато нової інформації. Хочемо, щоб сільські діти мали більше можливостей для саморозвитку та самовдосконалення. Інтелектуальний потенціал школярів у сільських школах величезний – його просто потрібно використовувати і направляти у потрібне русло.

Ви маєте досвід навчання за кордоном, якщо порівнювати його з українським, чого не вистачає студентам в Україні та які шляхи розвитку української молоді Ви бачите?

Перше, що мене вразило, навчаючись за кордоном, – там молоді люди починають навчатись у вищих навчальних закладах дещо пізніше за віком, аніж в Україні. Молодь має більше можливостей отримати подвійний диплом, більше можливостей для подорожування. Проте наші студенти сьогодні завдяки тому, що існує багато різних програм з обміну, зокрема, дуже активно розвивається Еразмус+, теж мають можливість паралельно отримати диплом в Польщі, Португалії, Болгарії, Німеччині. І я би не сказала, що вони зараз мають менше можливостей, головне – це бажання.

За кордоном навчання більш вузькоспеціалізоване. Ми намагаємося забезпечувати студентів якісними не лише теоретичними знаннями, але й практичними навиками. Запрошуємо на зустрічі цікавих людей, практиків, громадських лідерів.

Хочу наголосити, що студрада Луцького НТУ – дуже активна. І ця “Зимова школа бізнесу” не відбулася б, якби не самі студенти. Вони взяли на себе надзвичайно величезну частину роботи.

Окрім викладацької діяльності, Ви ще й депутат обласної ради. Розкажіть, будь ласка, як Ви підтримуєте молодь своєю депутатською діяльністю?

Щодо молоді, особисто я вважаю, що молодь – це рушій прогресу. На Волині є «Молодіжна платформа», яка об’єднала десятки молодіжних організацій. На останньому засіданні обласної ради депутати підтримали програму «Молодь Волині». Там якраз передбачається виділення коштів на розвиток молодіжних організацій, на створення нового Молодіжного центру, якого сьогодні потребує молодь у Луцьку.

В обласній раді я входжу в комісію міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій. Впевнена в тому, що необхідно створювати умови для розвитку сільської молоді. Кошти шукати для цього можна також і за рахунок міжнародних грантів.

SrBGSGJX830

Лучан навчали основам анімації

У Луцьку вперше відбулася Школа анімації.

Захід пройшов 27-28 лютого у Молодіжному центрі.

Як розповіли організатори Школи, Ірина Гаранчевська та Микола Волочай, вони мали на меті навчити зацікавлених лучан базових навичок створення анімації. Учасників вчили користуватися програмою Adobe After Effects, яка є універсальною: її можна використовувати для редагування відео і динамічних зображень, анімації і створення різних ефектів.

«Порівняно з іншими програмами Adobe After Effects - відносно простіша і легша. Щоб повністю оволодіти програмою потрібно значно більше часу – 1-2 місяці, ми ж за два дні хотіли розповісти про основи анімації,  надати людям необхідне підґрунтя, змотивувати, а далі вони самі можуть вдосконалити ці навички», – зазначив один із організаторів Школи Микола Волочай.

oICQMLPOdtU

Першого дня учасники Школи дізнались що таке анімація та її історію. Відомий луцький режисер та кліпмейкер Володимир Штунь розповів про мотивацію, можливості розвитку у цій сфері, а також про продакшн анімаційного ролика та програмне забезпечення.

lvHwPfGmQm4

Про ідею, мету та навіть «душу» анімації дізналися від луцького аніматора, засновника анімаційної студії «Імаго» Леоніда Тивонюка.

WK9lXzvQ--o

Практичне заняття розпочалося другого дня.

Луцький дизайнер Олександр Боденчук, який близько 8 років займається графічним і веб-дизайном, 3D моделюванням, 3D візуалізацією та анімацією, ознайомив з інтерфейсом програми Adobe After Effects, допоміг учасникам засвоїти базові навички роботи у цій програмі.

deqFXAfp_a0

Учасники розпочали роботу над своїм проектом – анімаційним роликом. Проте, як виявилося, робота навіть над кількасекундним відео займає дуже багато часу. Тож вони отримали домашнє завдання – створити соціальну міні-рекламу, анімаційний ролик на соціальну тематику.

“Після закінчення школи ми отримаємо сертифікат, але лише після того, як створимо соціальну рекламу на будь-яку тему, застосувавши навички, отримані на Школі анімації. Це були надзвичайні вихідні з користю для особистого розвитку. Дякую усім, хто допоміг організувати і провести цю Школу. Усі учасники – це креативні, неординарні, відкрити, комунікабельні, розумні особистості, які знають як застосувати свої знання на практиці”, – сказала учасниця Школи Марія Жемела.

gh1zDE29USk GPWSN8ESstI jca2t33llFU   sNy80wMovlg

TPMLSUx-y6o

 

 

“Orwell VS Hucksley”: луцька молодь говорила про вплив антиутопістів на музику

“ReadBrit” продовжує відкривати нові грані творчості видатних антиутопістів Олдоса Гакслі та Джорджа Орвелла.

Зокрема, деякі гурти присвятили цілі альбоми певним творам авторів: Muse “The Resistance” (“1984″ Джорджа Орвелла), Pink Floyd “Animals” (“Ферма тварин” Олдоса Гакслі), Iron Maiden “Brave New World” (“Чудовий новий світ” Олдоса Гакслі). А культовий гурт The Doors навіть назву свою обрав від твору Олдоса Гакслі “The Doors of Perception” (“Двері сприйняття”). До речі, робота над перекладом цього твору була представлена на вечорі. За роботу над перекладом взявся Віктор Рибарчук, який зачитав уривки із перекладеного матеріалу.

Родзинкою вечора став виступ музикантів Назара Рейкіна (гітара) та Вікторії Співачук(вокал). Музиканти порадували гостей не лише чудовим виконанням пісень, а й невеличким імпровізованим перформенсом від Назара.

За теплу атмосферу заходу дякуємо всім гостям та антикафе «Innerspace», в якому відбувалося наше дійство.

Лучани дізнались, що потрібно зробити, щоб виграти інформаційну війну

У Луцьку пройшов майстер-клас із психологічної безпеки під час інформаційної війни.

Його у Молодіжному центрі провів тренер, громадський діяч, менеджер International NLP University, інформаційний директор Агенцї Розвитку Громадянського Суспільства Євген Бондаренко (м. Київ).

Він розповів про базові принципи інформаційної війни та технології нейролінгвістичного програмування (НЛП), найпоширенішими серед яких є “Ре-фреймінг”, “Вибір без вибору”, “Лінія часу”, “Технологія впливу на масове несвідоме через використання частки “не”, “Формування актуального майбутнього” та ін.

За словами Євгена Бондаренка, НЛП – це зброя в інформаційній війні, і ми виграємо, якщо навчимося нею правильно користуватися. Тому він, ілюструючи наочними прикладами, пояснив, як відстежити інформаційні атаки, яким чином боронитися та відповідати на них.

QXjYbh5cg7E

«Україна має ввійти в Євросоюз не як нещасне кошеня, яке всі жаліють, а як сильна держава, яка буде диктувати там свої права. А для цього у нас має бути сформований чіткий інформаційний простір, який буде відслідковувати інформаційні атаки і протистояти їм», – сказав лектор.

Як приклад він навів казахів, які втерли носа Путіна на його заяву про те, що Казахстан ніколи не був державою: вони зняли відео, де розвінчали міфи щодо великої і древньої держави Росія.

Тому сьогодні українська влада має проводити величезну роботу на території, яку Росія називає «Новоросією». НЛП-практик впевнений – там потрібно спрямовувати зусилля не на боротьбу із тими, хто проти України, а якраз на підтримку тих, хто за неї, та роботу із «нейтральними» людьми.

«Ми маємо воювати не проти Росії, а за Україну», – каже Євген Бондаренко.

AjKEhP8QpAE

Також він закликав відійти від понять «Західна» та «Східна» Україна, ще й з великої букви: «Є регіони – Волинь, Донбас, Слобощанщина та інші, а ми ніби самі ж ділимо країну».

Ще одну велику проблему він вбачає у відсутності в України власного якісного культурного контенту. «Коли знімемо власний фільм на рівні «Гри престолів» – вважай, ми перемогли», – впевнений Бондаренко.

Євген Бондаренко переконаний, що потрібно навчати людей тому, як поводитися та вигравати в інформаційній війні. Власне, для цього він займається технологіями НЛП та навчає інших. “Україні потрібні кваліфіковані медіаексперти”, – каже він.

Вчителем Євгена є відомий політтехнолог Всеволод Зеленін. Тож під час майстер-класу відбулася презентація його книги «По той бік правди: НЛП як зброя інформаційно-пропагандистської війни».

yGcJ40geV_M

G8GV8snX8bI

Зруйнував усі стереотипи про людей зі східної України, – луцький активіст про поїздку в Краматорськ

Як уже повідомлялося, нещодавно у рамках програми «Активні Громадяни» (Active Citizens) від Британської Ради в Україні проходив Всеукраїнський марафон активних громадян.

Марафон об’єднав активних громадян у Луцьку, Ковелі та ще 30-ти містах України, зокрема, і в Краматорську на Донеччині.  Одним із тренерів-фасилітаторів, які проводили тренінг у цьому місті, був лучанин Андрій Мошковський.

Андрій пройшов тренінг програми «Активні Громадяни» у Луцьку, потім відвідав навчання для фасилітаторів у Києві. Там йому запропонували взяти участь у Всеукраїнському марафоні і поїхати на схід.

«Я їздив у Краматорськ із ще однією громадською активісткою із Рівного, Оксаною Баглай. Ми провели стандартний семінар-тренінг, який тривав три дні. Учасники були різного віку – від 18 до 43 років. І не тільки з Краматорська, а й переселенці з Донецька, зареєструвалось багато представників різних громадських організацій», – розповідає Андрій.

bO66kXGtBJI

За словами менеджера проекту Віталія Тихоновича, ця програма Британської Ради – для громадян України різної вікової категорії , вона дає поштовх для учасників тренінгу, руйнує стереотипи та об’єднує.

«Мета марафону – дати поштовх новій хвилі проектів соціальної дії. Активізувати діалог між різними регіонами України. Надати сприяння сходу України шляхом залучення партнерських організацій з найактивніших регіонів, таких як Волинь. Охоплення нових аудиторій, робота з місцевими активістами міст та з сільської місцевості», – зазначив Віталій Тихонович.

Протягом тренінгу учасники за допомогою різних вправ вчаться працювати в команді, спільно знаходити та вирішувати різні проблеми. У підсумку учасники пишуть проект, за допомогою якого можна вирішити одну з проблем міста, а Британська рада може його профінансувати.

«Є дуже хороша вправа «Картування громад», коли люди діляться на групи і малюють карту з позитивними і проблемними місцями їхнього міста. І найбільшою проблемою для жителів Краматорська виявилися відносини з владою. Зайти у міську раду – це вже для них проблема, написати якусь заяву чи звернення – теж. Ще одна проблема – фінансування, дуже мало коштів виділяється із міського бюджету на ініціативи чи проекти громадян. Але люди вже звикли, вони групуються, об’єднуються і працюють без влади. Громадських організацій там насправді дуже багато, вони були і до Майдану, але після усіх подій вони дуже активізувалися», – поділився своїми враженнями від Краматорська Андрій Мошковський.

Тренінг у Краматорську проходив на базі молодіжної платформи «Вільна хата». Її на місці колишнього магазину відкрила місцева молодь спільно із львівськими активістами, вигравши грант. Там є конференц-зал, зал відпочинку, хостел, бібліотека, де, за словами Андрія, дуже багато українських книжок. У «Вільній хаті» молодь проводить різноманітні заходи або просто збирається, щоб поспілкуватися, пограти в настільні ігри.

G25B4Diusko

«Може, так співпало, але люди, з якими я спілкувався (не лише на тренінгу, але й із звичайними жителями міста) приємно дивували своєю активністю і проукраїнськими настроями. Можливо вони дійсно після усіх цих подій на Майдані та на сході, адже сам Краматорськ неодноразово обстрілювався, переосмислили свою позицію, своє бачення подій в Україні», – каже Андрій Мошковський.

На підтвердження своїх слів, хлопець розповідає, як під час перебування у Краматорську у вільний від тренінгів час вирішив провести відомий соціальний експеримент – чи допоможуть перехожі незнайомій людині, якій стало погано серед вулиці. У Краматорську якраз епідемія грипу, тому Андрій одягнув ще й маску. Оксана Баглай, яка приїхала з ним із Рівного, знімала це на приховану камеру.

«Попри епідемію у їхньому місті, люди підходили, пропонували допомогу, намагались викликати «швидку», бігали в магазин по воду і в аптеки по ліки. Жителі Краматорська приємно здивували», – каже активіст.

Він стверджує, що зруйнував не лише стереотип про байдужість, а й усі стереотипи про людей зі східної України:

«Дуже здивувала кількість жовто-блакитних прапорів у центрі міста, різні патріотичні графіті на стінах. Спілкувався з людьми старшого віку, мені було цікаво, як вони реагуватимуть на українську мову, і ні разу не почув якоїсь негативної реакції».

Хлопець пригадав, як у центрі міста розмовляв з однією місцевою бабусею, яка годувала голубів, і коли вона дізналася, що він із Луцька, то сказала:

«Ви цьому всьому не вірте, це все брехня. Ми всі українці і всі хочемо жити у мирі».

Q-y1fWuSz-k

uoSdIREBtSU

8wXEkdwHSxg

 

Помічники Миколая подарували свято діткам у Крупі

Помічники Фабрики Святого Миколая відвідали Крупівський навчально-реабілітаційний центр для дітей із вадами зору. 

Волонтери благодійної акції “Миколай про тебе не забуде” та активісти “Автомайдану Волинь” привезли для діток подарунки та святкову виставу.

IMG_3158

 “Помічники Фабрики Святого Миколая вирішили, окрім подарунків, порадувати діток і святковою аматорською виставою, щоб вони могли повеселитися, щоб відчули радість від спілкування з нами. Ми не професіонали. Але вистава вийшла цікава та весела”, – розповів координатор акції Володимир Бут-Гусаїм.  

Окрім вистави, дітки могли поспілкуватись з Дідом Морозом, розповісти йому віршики та отримати від нього подарунки.

IMG_3139

Сценарій вистави студенти, які долучились до благодійної акції, з власної ініціативи написали самі.

“Від цієї поїздки в Крупи в мене залишилися чудові враження. Діти, для яких ми ставили сценку, були з вадами зору, та це їм не завадило брати участь у конкурсах, співати, танцювати, вони дуже розумні, милі і хороші. Мені дуже сподобалося приносити діткам радість”, – розповіла Анастасія Семенюк, волонтер КТБП СНУ імен Лесі Українки.

IMG_3151

“Акція “Миколай про тебе не забуде” – один з найкращих волонтерських проектів! Підготовка до зустрічі з дітлахами тривала довго: збір і пакування подарунків, святкова фотосесія, постійні репетиції вистави, пошук костюмів, створення образів – роботи на Фабриці Св.Миколая було багато. Однак ми з усім впоралися! Завдяки благодійним внескам людей, які бажали допомогти діткам, ми зібрали дуже багато солодощів, іграшок та одягу. Але найголовніше у цьому всьому процесі – це віддача волонтерів і організаторів акції. Усі з великою радістю й любов’ю працювали, щоб зробити для діток маленьке передноворічне свято, створити казку, де кожен відчуватиме себе головним героєм. Поїздки у Рожищенський та Крупівський навчально-реабілітаційні центри відбулися, на мою думку, вдало: адже ніщо не може зрівнятися з щасливою посмішкою дітей та вдячним поглядом батьків і вихователей. Ось, що для нас було найвищого нагородою за пророблену роботу! Тому наша команда закликає інших разом творити добро!”, – стверджує помічниця Миколая Маргарита Федіна.

IMG_3081

IMG_3164.

Подарунки діткам, які навчаються в центрі, допомогли придбати благодійники із фонду “Тільки разом”.

Після Різдва волонтери планують здійснити таку ж поїздку до дітей у Затурці.

IMG_3173

IMG_3180

IMG_2996

Сторінка 1 з 5312345...102030...Остання »